Між Німеччиною та країнами Центральної та Східної Європи виникла суперечка щодо введення Німеччиною податку, який призвів до підвищення цін на газ у регіоні. Це підвищення податків розглядається як сприяння імпорту російського газу в той час, коли ЄС прагне зменшити свою залежність від російських джерел енергії. Запровадження цього податку було викликано необхідністю Німеччини закуповувати природний газ за рекордними цінами для зберігання у 2022 році, причому витрати майже втричі зросли з моменту його впровадження. Німеччина виправдовує податок як засіб відшкодувати понад 7 млрд. євро (7,6 млрд. доларів), витрачених на дорогий газ для зимового зберігання, і планує зберегти його принаймні до 2027 року.
Енергетичні компанії Центральної Європи різко розкритикували податкову політику Німеччини, звинувативши її в тому, що вона несправедливо обтяжує їх. Вони стверджують, що Німеччина схожа на безрозсудного торговця, який очікує субсидій ЄС за свою ризиковану поведінку. Покупці з Центральної та Східної Європи, які прагнули диверсифікуватися від російського газу, тепер стикаються з обмеженими можливостями через податок. Якщо Німеччина не скасує податок, а Італія піде за її прикладом зі своїм збором, ці покупці можуть бути змушені звернутися до України для постачання газу, потенційно продовживши транзитні контракти з російським «Газпромом» після закінчення терміну їх дії.
Ситуація підкреслює складність енергетичної динаміки в Європі та виклики, породжені розбіжністю національних інтересів. Потенційна фрагментація ринку ЄС через ці податки викликає занепокоєння щодо цілісності ринку. Хоча гравці галузі закликають до судових дій, ЄС ще не зробив конкретних кроків для вирішення цієї проблеми. Результат цієї суперечки вплине не лише на регіональні енергетичні ринки, а й на геополітичні відносини в Європі та за її межами.
