Цими вихідними в Республіці Молдова (РМ) проходять парламентські вибори. Численні опитування громадської думки, які проводилися різними структурами, однозначні в своїх оцінках – перемогу у виборчих перегонах отримає проросійська Партія соціалістів РМ (ПСРМ). Однак це ще нічого не означає, в тому числі – зміни політичного вектора країни. Є дуже багато питань, однозначні відповіді на які сьогодні дати дуже складно. Інтрига зберігається до останнього …
Статистика напередодні
Цього разу в РМ вибори до парламенту проходять за змішаною системою – 50 депутатів будуть обиратися за партійними списками, а 51 – по одномандатних округах. Головними гравцями залишаються: проросійська Партія соціалістів РМ (ПСРМ) (Зенаіду Гречану і діючий президент Ігор Додон), проєвропейський блок ACUM (об’єднання з лідерами Майєю Санду («Партія дія та солідарність») і Андрієм Нестасе («Платформа DA»)), також проєвропейська Демократична партія Молдови – ДПМ (олігарх Влад Плахотнюк) і ряд інших, які мають шанс пройти до парламенту – партія «Шор» (Ілан Шор) та «Наша партія» (Ренато Усатий).
Як показав останній барометр громадської думки, опублікований компанією iData 20 лютого 2019 р, в одномандатних округах і за національним округом ПСРМ може отримати 47 депутатських мандатів в парламенті, блок ACUM – 26, ДПМ – 24 і партія «Шор» – 4. Тобто, соціалістам не вистачає, принаймні, 4 голоси для отримання більшості. Однак не всі політологи і експерти згодні з цими оцінками. Адже тут присутня класична похибка 2-3%, яка в даному випадку вирішує багато. Крім того, думка людей може істотно змінитися в останній момент, через той масив різного роду інформації, в тому числі фейкової, який з’являється в ЗМІ напередодні виборів. Також важливою складовою є те, що поки говорити однозначно про результати виборів в одномандатних округах передчасно.
Коментарі, оцінки та прогнози
Директор Європейського Інституту політичних досліджень (Institutul European de Studii Politice din Moldova), віце-президент Ліберально-демократичної партії Молдови (РМ) Віорел Чиботару, вважає, що основним сценарієм, за яким можуть розвиватися події після виборів, є встановлення проєвропейської правоцентристської влади, в центрі якої буде знаходитися ДПМ з її лідером Владом Плахотнюком. «У реальності ситуація в країні така, що партія, яка сьогодні претендує на владу має 10% електоральної підтримки населення. У неї за логікою не вистачить можливостей, щоб диктувати комусь умови. Але, тим не менш, ні у кого не викликає сумніву, що саме ця партія буде грати центральну роль у формуванні влади в РМ після виборів. Як це буде відбуватися – шляхом об’єднання з іншими партіями, особистого або якого-небудь іншого переконання окремих парламентаріїв – покаже час. Однак є невелике вікно можливостей. Для нинішньої влади важливо визнання коректності виборів з боку всіх гравців – ЄС, ОБСЄ, США і в тому числі РФ. Це єдина обставина, яка може нести певні несподіванки» – вважає Віорел Чиботару.
На його думку: «ПСРМ в парламенті візьме рівно стільки голосів, скільки не завадить В.Плахотнюку взяти владу. Якщо соціалісти візьмуть, умовно кажучи, 51 голос, то дуже велика ймовірність, що на наступний день після виборів, частина голосів буде втрачено не на користь ПСРМ. Адже порівняльний аналіз їхніх кандидатів показує, що у частини з них є проблеми із законом і совістю. І цей «потенціал» з великою ймовірністю буде використаний для формування влади навколо ключової партії».
Виходячи з цього, Віорел Чиботару вважає, що Республіка Молдова після виборів збереже свій вектор розвитку: «У мене не виникає сумнівів, що майбутнє керівництво країни рано чи пізно буде триматися проєвропейського вектора. З меншою або більшою довірою з боку західних партнерів. У Молдові всі політичні партії, незалежно від своїх декларацій чекають продовження європейських реформ і зацікавлені в західних інвестиціях. РФ запропонувати більш привабливу альтернативу в нинішній ситуації не може».
Навіть Ігор Додон, який на початку своєї президентської діяльності говорив про розірвання угоди про асоційоване членство з ЄС, останні кілька місяців змінив свою риторику і робить акцент на необхідності співпраці та з Заходом, і зі Сходом (РФ).
У свою чергу керівник Інституту публічної політики (Institute for Public Policy Chisinau) Аркадій Барбарош також вважає, що ДПМ вже створила для себе досить позитивний сценарій. «У будь-якому випадку у неї буде своя більшість, або більшість, яка контролюється нею. На сьогодні всі інституції влади контролює ДПМ – юстицію, прокуратуру, конституційний суд. І будуть контролюватися далі, після виборів». При цьому, він вважає, що поки не ясно однозначно який буде обраний подальший курс: «Або вони оберуть ЄС, як це декларується під час виборчої кампанії, або – якийсь серединний варіант, або – щось ще. Покаже час».
Барбарош не виключив і другий сценарій. «Соціалісти набирають більшість у парламенті і не погоджуються поділити владу з демократами. Тут гратимуть роль багато фактором. Одним, з яких є Україна, яка, в такому випадку, консолідує свою увагу на Молдові і може відповідно відреагувати. Чи готовий І.Додон до такого стану справ, де він зі своєю більшістю в парламенті опиниться без безпосередніх союзників навколо країни? Мені здається – не готовий». Експерт вважає, що, все буде «крутитися» навколо ДПМ: «Або демократи контролюють все самі, або з кимось.
Третім сценарієм, на думку експерта, є дострокові вибори. Коли в парламенті не буде знайдений компроміс і коаліція не буде створена.
Поки ж, за його оцінками, ситуація складається приблизно таким чином – 40-44 мандата може отримати ПСРМ, приблизно 20-24 – ACUM, близько 20-24 – ДПМ, 5-6 – партія «Шор» і, можливо, кілька кандидатів пройде і від «Нашої партії». При такому розкладі сил важко сказати, як будуть однозначно розгортатимуться події. Багато що залежить від лідера ДПМ В.Плахотнюка і його подальших дій.
У директора Інституту ефективної політики Віталія Андрієвського є свої можливі сценарії розвитку подій після виборів. «Перший – ДПМ пропонує створити правлячу коаліцію блоку ACUM. Буде запропоновано зберегти проєвропейський курс і зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем Молдови. Швидше за все, ACUM відмовиться. Другий сценарій, – ДПМ запропонує ідентичну співпрацю ПСРМ. Є інформація, що Кремль не дасть добро на створення коаліції з ДПМ. Не думаю, що у лідерів партії вистачить волі не послухатися Кремль. Третій сценарій, – ДПМ звертається до всіх депутатів і пропонує об’єднати зусилля для побудови європейської держави, де пріоритет віддається проблемам підвищення рівня життя громадян і створення комфортного середовища проживання. Є надія, що крім незалежних кандидатів на цей заклик можуть відгукнутися деякі партійні кандидати. Особливо ті, хто пройшли по одномандатних округах. На мою думку, третій сценарій найбільш реальний, так як дозволяє створити єдину владну команду, а не партійний колгосп, коли кожна партія буде, перш за все, думати про свої партійні інтереси», – підкреслив Віталій Андрієвський.
Він також не виключив можливість дострокових парламентських виборів у разі неможливості сформування правлячої більшості і обрання уряду. Найймовірніше, вони будуть об’єднані з виборами до місцевих органів влади, які повинні пройти в цьому році. На думку Андрієвського, в такому випадку однозначно програє опозиція, так як «громадяни Молдови побачать її амбітність і нездатність домовлятися. Партія влади може виграти, так як зберігає за собою владу на період до нових виборів і отримує можливість ще щось зробити для країни. І це їй зарахується на нових виборах».
У свою чергу експерт IPN Ігор Боцан вважає, що після парламентських виборів в законодавчому органі, швидше за все, сформується лівоцентристська коаліція «про-Молдова». Ця коаліція може бути сформована ДПМ та ПСРМ. Це відбудеться тому, що останнім часом підходи цих партій щодо позиції, яку повинна мати РМ по відношенню до великих зовнішніх гравцям – принцип нейтральної позиції, дуже схожі. «Як соціалісти, так і демократи виступають за те, щоб Молдова не була посередині в протистоянні між Заходом і Сходом. Обидва формування є про-Молдова. Інший шлях ДПМ – це не що інше, як завуальована відмова від європейської інтеграції при збереженні Угоди про асоціацію. Соціалісти кажуть точно так само», – зазначив Боцан.
Говорячи про інші сценарії, він не виключив варіант, коли ПСРМ отримає абсолютну більшість. Якщо це станеться, перше, що вони зроблять, це референдум про перехід до президентської республіки, для цього буде потрібно не менше року.
Він також згоден з думкою, що якщо соціалісти не отримують більшості і створення коаліції не відбудеться, то в такій ситуації, звичайно ж, пройдуть дострокові вибори.
Ще один ймовірний сценарій, про який говорять деякі молдовські експерти, є об’єднання ПСРМ і частини депутатів ACUM, зокрема «Платформи DA» Андрія Нестасе для створення, так званої «антиолігархічній коаліції». У такому випадку можливе пом’якшення проросійської риторики ПСРМ і створення ситуативної, яка з часом, з великою часткою ймовірності може розвалитися. При цьому ключову роль тут знову зіграє ДПМ та її лідер Влад Плахатнюк. Після чого ситуація може знову повернутися до найбільш ймовірного сценарію, де все «крутиться» навколо демократів.
Загроза дестабілізації …
Можливість ескалації ситуації в РМ після виборів цілком можлива. За останній місяць і, особливо, за останній тиждень, пройшло безліч подій, які підігрівають ситуацію всередині країни.
Одним з факторів, по дестабілізації ситуації називають зняття соціалістів з виборів. Так, президент Республіки Молдова (РМ) 19 лютого 2019 провів пряму лінію (ефір) в російській соціальній мережі «Однокласники», в рамках якої заявив, що в найближчі дні влада може зняти з виборів ПСРМ або «вдарити» по інституту президента. Він заявив, що може статися на засіданні парламенту 21 лютого або 22 лютого 2019 року і закликав своїх прихильників бути готовими до протистояння і вийти на протест, якщо це знадобиться. Однак нічого так і не відбулося…
При цьому, слід зазначити, що ПСРМ дійсно має проблеми з дотриманням законодавства РМ. Центральна виборча комісія 8 лютого 2019 винесла офіційне попередження даній партії за використання під час передвиборної кампанії адміністративного ресурсу президента Ігоря Додона. Це сталося на скарги Ліберальної партії і Партії «Шор», які вимагали зняти з виборів ПСРМ. Крім того, партія «Шор» подавала скаргу, щодо підозри ПСРМ в тому, що партія не задекларував всі гроші, які використовує в передвиборній кампанії.
Міністерство закордонних справ і європейської інтеграції РМ після проведення перевірки посольства Молдови в Москві виявило факт, що один з офісів установи фактично використовувався в якості передвиборчого штабу ПСРМ і проводив агітацію на підтримку даної партії. Дипломатичне представництво Молдови в Росії, нібито перетворилося на філію ПСРМ, через що МЗСЄІ і намагалося відкликати посла РМ в РФ Андрія Негуца.
Крім того, Комуністична партія В. Вороніна ініціювала через парламент початок аудиту Рахункової палати ремонту будівлі адміністрації президента. Є думка, що має місце корупційна схема в процесі отримання та витрачання коштів.
Однак, незважаючи на це наявність у ПСРМ значної підтримки серед молдовського населення (не менше 40-45%), а також зовнішньополітичний тиск на офіційний Кишинів з боку США і ЄС, в контексті суворого дотримання вільного волевиявлення громадян, зняття даної партії з виборів може мати дуже негативні наслідки. Якщо ПСРМ буде знята з виборів, то ДПМ та її лідер Влад Плахотнюк ризикують взагалі втратити міжнародну підтримку, що є неприпустимим.
У свою чергу Ігор Додон, припускаючи можливі події навколо своєї партії, кілька загострює ситуацію. І на нього реагують, в тому числі і США. 20 лютого Посольство Сполучених Штатів в Молдові вперше за багато років попередило своїх громадян про можливі заворушення в Кишиневі після парламентських виборів і рекомендувало їм уникати місць проведення демонстрацій. Це повідомлення було опубліковано через кілька годин після зустрічі президента Ігоря Додона і посла США Дерека Хогана.
Підігріла ситуацію і РФ. 22 лютого МВС РФ розповсюдило на своєму офіційному сайті інформацію про те, що Володимир Плахотнюк нібито став подільником Платона в справі про «ландромат» – незаконне виведення мільярдів з Росії. В ході попереднього слідства нібито встановлено, що громадяни Росії і Молдови створили міжнародне злочинне співтовариство з метою здійснення великомасштабних незаконних валютних операцій, а Плахотнюк тут був учасником цього процесу.
Загострило загальну напруженість і заяви 21-22 лютого лідерів блоку ACUM Майї Санду і Андрія Нестасе про нібито причетність влади до їх отруєнні ртуттю, і представили докази, що підтверджують підвищений в їх крові вміст цієї небезпечної речовини. Про отруєння вони повідомили зараз, тому що раніше Нестасе і Санду тільки підозрювали, що до цього причетні влади. «Після того як ми побачили, що і після лікування рівень вмісту ртуті в крові не знизився, ми вирішили, що важливо перед цими вирішальними для майбутнього Молдови виборами розповісти людям про деградацію діючої влади, і на що здатний цей режим», – сказала Майя Санду.
Проте, незважаючи на такий шквал взаємних звинувачень, навряд чи щось може кардинально і різко змінитися за день до виборів, хоча і викличе деякий, але незначний, вплив на вибір виборців. ПСРМ, швидше за все, буде допущена до виборів. Партія буде найбільшою в парламенті, однак їй напевно не дадуть сформувати більшість.
При цьому, на думку багатьох експертів, не варто очікувати дестабілізації ситуації в Кишиневі, на кшталт тої, яка була в 2009 році, а також в 2016 р. з огляду на те, що дуже впав рівень протестного руху населення, яке в своїй більшості розчароване у владі і вже не чекає реальних змін.
Малоймовірним також називають деякі експерти можливість дії російських сил з Придністров’я для дестабілізації ситуації в РМ після парламентських виборів. На їхнє переконання, це може статися, тільки в разі «глобальної активності» РФ – масштабного вторгнення в Україну. Одночасно з цим вони констатують, що з огляду на непередбачуваність політики Кремля, можливість появи «зелених чоловічків» після парламентських виборів в РМ не слід виключати повністю. Сьогодні російські війська в Придністров’ї активно тренуються. Тільки за лютий 2019 було проведено кілька десятків заходів навчально-бойової підготовки, що в кілька разів більше ніж в аналогічний період минулого року.
Післямова
Нюанси, якими оповиті поточні парламентські вибори в Республіці Молдова, зберігають інтригу до останнього. Можна описувати різні сценарії, гадати на кавово гущі, але насправді, цього разу однозначно говорити про те, хто переможе на парламентських виборах і стане реально управляти державою непросто. Ситуація, так би мовити, на межі фолу, де кожна зі сторін використовує різні способи і методи для досягнення своєї мети.
Ясно, але не однозначно, що керівництво РМ, незалежно від того, чи будуть це ліві чи праві, змушене рахуватися з реальністю. «Обрубати» співпрацю з ЄС, при досить добре налагодженій торгівлі в рамках угоди про Асоційоване членство, і переорієнтуватися на схід – зокрема, на РФ, значить мати негативні наслідки для економіки країни. Адже Росія, відверто кажучи, в нинішніх умовах не може нічого запропонувати РМ, крім створення відносно нормальних умов для працюючих в країні молдован. Але ж це не вирішує економічну ситуацію в Молдові, яка і так відчуває дефіцит трудових ресурсів. РМ за останні чотири роки вже досить успішно торгує з передбачуваною Європою. Сьогодні, до речі, лідером з експорту товарів і послуг з Молдови є ЄС. Міняти бізнесу курс в сторону РФ, де політичні інтереси превалюють над економічною доцільністю, де помахом «чарівної палички» ринок для молдовських товарів то відкривається, то закривається, дуже ризиковано.
Як будуть розгортатися події, як відреагують на вибори молдовани і зовнішні гравці, яка в підсумку може скластися коаліція, який, врешті, курс обере РМ, покажуть результати виборчих перегонів, що відбудуться вже зовсім скоро – 24 лютого 2019 року…
