Більше року минуло з того часу, як в Боснії і Герцеговині (БіГ) були проведені загальні вибори, однак в країні досі не сформовано уряду.Провідні партії, які представляють основні етнічні меншини країни – боснійська «Партія демократичних дій» (ПДД) Бакіра Ізетбеговича, «Союз незалежних соціал-демократів» (СНСД) Мілорада Додіка та «Хорватський демократичний союз» (ХДС) Драгана Човіча, не виявляють особливої зацікавленості йти одна одній на компроміс, в результаті чого блокується не тільки діяльність основних інституцій країни, але й її перспективи стати членом ЄС і НАТО.
На початку серпня з боку ЄС було повідомлено про прогрес, який вдалося досягнути його Спеціальному представнику в БіГ Ларсу-Гуннар Вігемарку в питанні формування уряду між трьома основними партіями країни. Незважаючи на те, що з боку Євросоюзу це подавалось як великий успіх, насправді конкретної домовленості між цими трьома політичними силами, яка б дозволила сформувати уряд на державному рівні, досягнуто не було.
Серед основних перешкод для досягнення домовленості залишається діяльність представника Республіки Сербської (РС) в колективному тристоронньому президентстві Мілорада Додіка, насамперед його протидія імплементації Річної національної програми Боснії (РНП) – огляду оборонних і безпекових ініціатив країни, який вона зобов’язалась надати в НАТО в рамках її постійних зусиль для отримання членства в ньому.
Наприкінці вересня, посли США, Великобританії, Німеччини, Франції та Італії запропонували лідерам провідних партій БіГ два варіанти подолання проблеми надсилання РНП до Брюсселя. Перший варіант передбачає надсилання РНП під зміненою назвою, де слово «національна» буде вилучене з неї. Це може активізувати План дій щодо членства (ПДЧ) БіГ в НАТО, проти чого, однак, відкрито виступає підтримуваний Кремлем лідер РС. Другий варіант, який підготовлений на випадок, якщо М.Додік не прийме жодну версію РНП, передбачає її відкладання на п’ять років, але за умови, що він погодиться на продовження співпраці з НАТО на існуючому рівні та зобов’яжеться дотримуватися рішень, прийнятих БіГ щодо НАТО у 2009 р. Хоча й у цього варіанта небагато шансів, оскільки в босяцькій ПДД, метою якої є приведення БіГ до ЄС і НАТО, його категорично відкидають.
На сьогодні переговори між СНСД, ПДД та ХДС навколо цих двох варіантів продовжуються, що дає підстави розраховувати на те, що компроміс в інтересах початку функціонування уряду БіГ буде знайдено. Однак, це досить ймовірно відбудеться за рахунок РНП.
Це буде наслідком не тільки принциповості позиції М.Додіка, але й тому, що БіГ досі не досягнула єдиного критерію, встановленого НАТО в її дорожній карті: реєстрації військового майна, як державної власності з тим, щоб мати гарантію того, що держава контролює ситуацію в оборонній сфері. Крім того, в БіГ відмічаються повільний хід реформ, відсутність верховенства права та свободи ЗМІ.
Фактор Мілорада Додіка
Що стосується безпосередньо лідера РС, то за підтримки Росії, він продовжує активно перешкоджати будь-якому прогресу БіГ на її шляху до НАТО.Вінвисуває до НАТО вимоги утриматися від ПДЧ та заявляє про будівництво меморіалу жертвам «агресії НАТО проти Республіки Сербської».
Незважаючи на заборону Верховним судом БіГ референдуму про незалежність РС від БіГ – улюбленого інструменту М.Додіка для маніпуляцій, він все ж не зміг уникнути спокуси його використати. Він провів «тестовий» референдум у вигляді святкування національного свята 9 січня 2018 року, в день, коли в 1992 році Радован Караджич оголосив незалежну державу боснійських сербів, що призвело до війни в країні. Військовий парад, який відбувся в той день, продемонстрував наявність підконтрольної йому озброєної до зубів мілітаризованої поліції, а також парамілітарної організації «Сербська Честь», підготовкою якої, за різними даними, займаються представники російських спецслужб.
В кінці вересня в РС було оголошено про створення нового спецпідрозділу поліції, що було роз’яснено офіційною владою РС як процес перегрупування та модернізації поліцейських сил ентитету. Незважаючи на це, даний факт викликав велике занепокоєння в боснійського етносу країни. Міністр внутрішніх справ Федерації БіГ попередив, що створення спецпідрозділу поліції РС викликає велике занепокоєння серед боснійців та хорватів, які проживають в сербському ентитеті.
Крім того, велике занепокоєння в боснійських лідерів БіГ викликає накопичення зброї в РС, де в 2018 р. для місцевих поліцейських сил було придбано додатково 2500 автоматичних гвинтівок. Покупка була легальною, однак не пропорційною тим, які здійснювали підрозділи поліції в боснійсько-хорватському ентитеті.
В роботі з населенням М.Додік активно використовує фактор нестабільності і дисфункції БіГ для «ретрадиціоналізації» РС. Він переконує співгромадян у тому, що якість їх життя буде покращуватись, якщо вони будуть відстоювати націоналістичні і традиційні цінності. В той же час, усі незгідні з такою політикою автоматично перетворюються на вигнанців.
Реалізуючи таку внутрішню політику, особливо, що стосується перспективи членства БіГ в НАТО, М.Додік намагається користуватись постійною підтримкою з боку Сербії. Зокрема, 21 вересня лідер РС здійснив візит до Белграду, де провів зустріч з президентом Александром Вучичем та прем’єр-міністром Аною Брнабіч. Метою цього візиту було заручення одностайною підтримкою Сербії його позиції до декларації ПДД, провокування негативного ставлення до неї з боку сербського суспільства та досягнення загально-сербського єднання.
Однак, що цікаво, замість рішучої підтримки М.Додіка і різкого засудження декларації ПДД, А.Вучич був досить стриманим у своїх оцінках. Він наполягав на зниженні напруженості, ослабленні ситуації та стриманості РС у ставленні до даної декларації. Така реакція сербського президента може пояснюватись тим, що А.Вучичу, який намагається досягнути домовленості з Косово і тим самим наблизити Сербію до Заходу, не вигідно брати участь в радикалізації і погіршенню відносин в середині БіГ.
Роль ХДС
Окрім Мілорада Додіка, деструктивну позицію щодо ефективного функціонування держави і, відповідно, перспективи європейської та євроатлантичної інтеграції, на сьогодні також займає й ХДС. Хорватська партія на словах підтримує вступ БіГ до НАТО, однак на практиці нічого не робить для того, щоб це відбулось. Натомість в ХДС періодично заявляють про бажання мати власний ентитет. На що лідер боснійських мусульман Б.Ізетбегович відповів, що третій ентитет в країні не може бути створений без війни.
Більш того, є інформація про те, що на сьогодні між СНСД і ХДС існує негласна домовленість щодо співпраці в інтересах досягнення своїх цілей, які могли б бути реалізовані в умовах подальшої ослабленої та етнічно розділеної БіГ, що в свою чергу, суперечить поглядам переважної більшості боснійського населення та їх прагненням до подальшої євроатлантичної інтеграції.
Російський інтерес
Вищезазначена позиція РС та лідерів хорватського етносу БіГ, а також зростаюче ігнорування БіГ з боку Заходу, створює сприятливі умови для посилення російського впливу на країну і регіон загалом.
Інтереси Росії в БіГ на сьогодні залишаються незмінними: недопущення міжетнічного порозуміння в країні, збереження дисфункції держави та недопущення вступу БіГ до ЄС і НАТО. Основна ставка Кремля в даному випадку робиться на тих, хто забезпечує йому реалізацію вищезазначеного, а саме: лідерів сербської і хорватської меншин, які своїми діями забезпечують збереження внутрішньої напруги в країні. Посилення даної напруги в БіГ є вигідною для Росії, оскільки відволікає увагу Заходу від пострадянського простору та забезпечує її вплив на ситуацію в балканському регіоні.
Ще одним важелем впливу на ситуацію в БіГ є її місце в Раді з реалізації миру (РРМ) БіГ, яке буде зберігатись за РФ, до того часу поки ситуація в країні не буде нормалізованою. При цьому, одночасна підтримка М.Додіка та ХДС, які роблять все, щоб дана нормалізація не відбулась, дає підстави вважати, що даний російський важіль в Сараєво зберігатиметься ще протягом тривалого часу.
Крім того, не останню роль в збереженні напруги в БіГ є підтримка Росією підконтрольних М.Додіку поліції та воєнізованих формувань, які є запобіжником від втрати ним влади і контролю в середині РС і приходу до влади в ній прозахідно-налаштованих політиків.
***
Розділена по етнічних лініях, які тільки посилюють внутрішні пристрасті на фоні зростаючої хвилі націоналізму по всій Європі, яка збігається з російськими заходами щодо дестабілізації прозахідних урядів, БіГ ніяк не може знайти вихід зі свого еволюційного тупику. Принциповість основних політичних сил країни і підтримка частини з них «зацікавленою третьою стороною», не дозволяє їм досягнути такого необхідного для країни компромісу, який дозволив би їй розвиватись і отримати шанс стати повноправним членом західного світу.
В той же час, така ситуація при недостатній увазі і відсутності єдності на Заході щодо неї, наводить на невтішний висновок: у разі різкого загострення ситуації в БіГ (що враховуючи все вищезазначене, не слід відкидати), у нього не буде ефективних інструментів для її нормалізації.
Для того, щоб запобігти новій катастрофі на Балканах, які нерідко називають «пороховою бочкою» Європи, Захід повинен терміново переглянути свою політику щодо БіГ. Іншими словами, як пише The Washington Post: «Боснії потрібна нагальна увага з боку демократичних країн. В противному випадку, десятиліття після Дейтону виявляться лише періодом спокою між балканськими війнами».
Бошко Якшич, незалежний політичний оглядач (Белград)
