Слідом за відсутністю рішення під час саміту НАТО надати Україні оперативно-тактичні ракети ATACMS (що сприяло б рішенню Берліна надати крилаті ракети Taurus) для атак тилових позицій російських угруповань далеко за лінією фронту Адміністрація Байдена намагається якомога далі у часі відсунути постачання Україні літаків F-16. Саме так можна оцінити заяву голови Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі, який намагається перевести фокус уваги зі стратегічного рівня на локальну проблему.
Зокрема, як вказує Голос Америки, головний військовий США заявив, що проблема для українського контрнаступу – це мінні поля, а не відсутність F-16.
Так, згідно з виданням, Міллі запевнив: нагальні потреби України – це протиповітряна оборона, артилерія та обладнання для розмінування і саме такі потреби озвучує союзникам українська сторона.
Це є частиною правди та способом відвести увагу світової громадськості від головного – як забезпечити повну деокупацію України. Фактично можна стверджувати, що забезпечити звільнення Криму та Донбасу без ракет дальністю дії 300 – 500 км та сучасних бойових літаків майже неможливо. Або можливо – з величезними втратами особового складу Сил оборони України. Це називається управлінням війною по-американськи, тобто з підтримкою наполовину.
Як відомо, Міллі зазначив наступне: «Ключове завдання – зосередитись на протиповітряній обороні, блокуванні атакувальних дій комбінованими маневровими силами, що означає – артилерія, ближньої та великої дальності, а також доставка інженерів та устаткування для розмінування». Так генерал США відповів на питання преси під час брифінгу 18 липня за результатами засідання Контактної групи з оборони України. Міллі додав, що найбільш ефективний шлях для того, щоб захистити українське військо від ударів з повітря є протиповітряні системи наземного базування, а також використання відповідної тактики, включно з просуванням вночі. “В плані найбільш ефективного та менш витратного шляху для українців це зробити прямо зараз – через “земля-повітря” наземного протиповітряного захисту і ці системи їм надаються з початку цієї війни і до тепер, – заявив генерал. – Це важливо, бо потрібно захищати ці атакувальні сили від близької повітряної підтримки Росії, або підтримки атакувальними гелікоптерами. Вони, українці, мають системи протиповітряної оборони і можуть це робити. Жертви, які несуть українці під час цього контрнаступу – не стільки через російські повітряні сили, скільки через мінні поля … тому проблему, яку потрібно вирішити – це мінні поля, не повітряний елемент, прямо зараз. І це те, що коаліція хоче їм надати”.
Звісно, це відповідає дійсності, але лише частково. Зауваження Міллі, що на поставки F-16, про які просила Україна, можуть знадобитись роки, не витримує критики. Оскільки за умов політичної і фінансової підтримки поставки щонайменше 24 F-16 та 24 F-18 з відповідним озброєнням можна здійснити вже восени 2023 року. Коли генерал каже про мільярди доларів витрат, це несерйозно, тому що йдеться про міжнародну систему безпеки щонайменше на майбутнє десятиліття. Така заява генерала Міллі означає лише одне: Україну намагаються примусити піти на територіальні компроміси та сісти за стіл переговорів вже наприкінці 2023 року. Щоб війна РФ проти України не вплинула негативно на президентські вибори в США. Переконати Вашингтон змінити позицію може лише успішний наступ Сил оборони влітку та восени 2023 року, однак це величезний ризик для України. Так Київ заганяють у глухий кут.
Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
