ЦДАКР – Балтія

Естонія готується до потенційного російського наступу

Останнім часом в “ліберально-опозиційній” російській тусовці почали активно розкручувати тему нового циклу агресії Кремля проти умовного Заходу. Його першими жертвами має традиційно стати Україна, а також Білорусь, яка ніби намагається вискочити зі «стійла» союзної держави. Наступним об’єктом російської агресії, причому не гібридної, а абсолютно справжньої – військової – мають стати Балтійські країни. Приводом для атаки проти країн-членів НАТО можуть бути можливі дії Альянсу у відповідь на російську атаку проти України та Білорусі.

Можна багато розмірковувати над реалістичністю такого сценарію, тим більше у найближчі місяці, але схожий варіант розвитку подій міститься в недавній доповіді Департаменту зовнішньої розвідки Естонії. Зокрема, там сказано, що Росія розглядає Балтійські країни як потенційний театр дій у глобальному протистоянні із Заходом і, в першу чергу, з США. Причиною російської агресії в регіоні, на думку естонських розвідників, може бути ескалація протистояння Росії та США в іншому регіоні. І хоча ймовірність такого розвитку подій у найближчий перспективі естонці вважають малоймовірною, але факт є фактом: Росія є головною потенційною загрозою в Балтійському регіоні.

В документі, зокрема, сказано, що практично всі загрози безпеці регіону Балтійського моря виходять з дій Росії. Її замаскований вплив, економічний тиск, зовнішньополітична агресія, а також військова активність в стилістиці холодної війни та розміщення наступальних озброєнь уздовж кордонів дестабілізують безпеку держав узбережжя Балтійського моря. В підсумку, робиться висновок, що єдиною реальною загрозою суверенітету Естонії є потенційна військова операція Росії проти країн Балтії.

І треба сказати, що Естонія активно готується до потенційного російського наступу. Незважаючи на свої невеличкі розміри та обмежені ресурси. Звичайно, естонці розраховують на допомогу союзників по НАТО, але це їх не заспокоює. Адже у нас всі люблять згадувати про 5 статтю Північноатлантичного договору про колективні зобов’язання, а про 4 статтю того ж договору забувають. А в ній йде мова про те, що країни Альянсу повинні бути готовими захищати себе самі, а не лише уповати на потугу союзників.

Вже зараз Естонія приймає ті рішення, які українське керівництво було нездатне ухвалити за шість років війни з Росією. Наприклад, парламентом країни розробляється законодавство про створення військових судів, які повинні діяти у військовий час. Але унормування їх діяльності та підготовку кадрів – суддів, прокурорів та ін.. естонські парламентарі вважають за потрібне зробити заздалегідь. Щоб ефективно відповідати на можливі загрози, зокрема, і гібридного характеру.

Серйозну увагу керівництво Естонії приділяє і розвитку оборонної компоненти. 18 лютого було затверджено черговий фінансовий план розвитку естонських збройних сил на 2021-2024 роки, який базується на більш широкому плані розвитку національної оборони на 2017-2026 роки. Планом передбачається збереження оборонних витрат на рівні вище 2% ВВП, що є найвищим рівнем серед Балтійських країн. Основну увагу планується приділити посиленню сухопутного компонента, розвитку систем зв’язку і управління та розвідувальній компоненті.

За словами міністра оборони Естонії Юрі Луйко, в фокусі уваги нової програми – створення реально укомплектованих і боєздатних підрозділів Сил оборони і Кайтселійту (територіальної оборони), здатних спільно з союзниками реагувати на загрози протягом максимально короткого часу на підставі надійної системи раннього попередження.

Планується, що за станом на 2026 рік чисельність Сил оборони Естонії військового часу досягне 25 тис. військових (зараз – 21 тис.). 1 мотопіхотна бригада буде переформована у механізовану, шляхом посилення важкими бойовими машинами та самохідною артилерією. 2 піхотна бригада, яка зараз є кадрованою, буде розгорнута у повноцінну мотопіхотну бригаду. У її складі планується створити ще один мотопіхотний батальйон та артилерійський дивізіон. Для цього планується суттєво розширити інфраструктуру дислокації обох бригад.

Для стримування наступу ворога на сухопутному театрі дій, а частіше всього естонські військові говорять про псковську 76 повітряно-десантну дивізію, дислоковану в декількох десятках кілометрів від кордону, планується постачання нової стрілецької зброї та протитанкових засобів.

У наступні чотири роки будуть повністю оснащені та укомплектовані батальйони тилового забезпечення, саперні батальйони, логістичний батальйон, рота військової поліції, шість додаткових рот територіальної оборони та кіберкомандування, яке є новим видом військ. Крім розвідки і раннього попередження помітна увага буде приділена засобам зв’язку різного рівня, в які протягом чотирьох років буде інвестовано понад 200 млн євро”.

У 2021-2024 роках із залученням коштів за Програмою оборонних інвестицій і допомоги з боку США буде збільшено закупівлю боєприпасів всіх видів, на що планується витратити 232 млн. євро. З великих інфраструктурних об’єктів військового призначення в Тарту буде побудований центр військової медицини і медицини катастроф, а також Тактична школа. Планується розвиток інфраструктури ВМС в Мінній гавані в Таллінні.

Також буде збільшено чисельність  та фінансування територіальної оборони (Кайселіту) до 45,5 млн євро на рік, поступово збільшуватиметься загальний призов: спочатку до 3800 осіб (зараз – 3500), а потім до 4000, буде впроваджуватися програма воєнно-патріотичної підготовки в школах.  

Отже, керівництво Естонії розцінює можливість військової агресії проти своєї країни з боку Росії досить ймовірною, але у віддаленій перспективі. Виходячи з цього, Естонія не лише сподівається на союзників по НАТО, або намагається побачити милість в очах агресора, але активно готується до такого сценарію подій. Тому слова теперішнього командувача Кайселіту генерала Ріхо Юхтегі про те, що росіяни можуть дійти до Таллінна, але знайдуть там свою смерть, є не простою бравадою, а є озвученням своїх намірів потенційному агресору, які базуються на відповідній підготовці та плануванні.