Азійський монітор Коментарі Коментарі експертів Події

Військово-технічне співробітництво України з Китаєм в нових умовах

Військово-технічне співробітицтво з Китаєм може бути використане для посилення боєздатності Збройних сил України. Про це розповів керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта під час круглого столу «Новий Шовковий шлях: потенціал для України», організованого Українським інститутом майбутнього.

Військово-технічне співробітицтво з Китаєм може бути використане для посилення боєздатності Збройних сил України. Про це розповів керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта під час круглого столу «Новий Шовковий шлях: потенціал для України», організованого Українським інститутом майбутнього.

ВТС: економіка, політика та оборона

Він відзначив, що військово-технічне співробітництво складається з двох дуже важливих складових: економічної та політичної. «Якщо говорити про економіку, то ВТС приносить істотні доходи в державний бюджет. Наприклад, за оцінками Стокгольмського інституту досліджень проблем миру SIPRI за останні останні п’ять років Україна зайняла 11 місце в списку експортерів військової техніки, при цьому 20% припадає на Китай ($485 млн). Крім того, ОПК активізує високотехнологічне виробництво, стимулює розвиток інших галузей та напрямів, в тому числі і науки», – сказав Пойта.

Говорячи про політичну складову, експерт ЦДАКР нагадав, що Україна підписала з Китаєм низку договорів, які встановлюють стратегічний рівень партнерства. «Такий статус передбачає не тільки торгівлю сировиною (що переважно ми маємо на даний момент), але і співпрацю в таких сферах, як інфраструктура, енергетика, космічна галузь, авіабудівництво, створення спільних підприємств і т.д. І якраз тут дуже багато роботи, адже на даний момент спільних українсько-китайських підприємств немає, а ознак можливої активізації теж не спостерігається», – відмітив він.

Експерт підкреслив, що зараз з’явився новий аспект ВТС, який раніше практично не враховувався, – це безпека. «На даний момент ВТС, крім економічних та політичних ефектів, має працювати і на українську оборону. Це пов’язано в першу чергу з війною з Російською Федерацією, і Україна вже зараз активно працює над модернізацією своєї армії та придбанням нових технологій», – пояснив аналітик.

На його думку, китайський оборонно-промисловий комплекс може дати Україні потрібні технології: в першу чергу для військово-повітряних та військово-морських сил. Він підкреслив, що помилково думати, що російський фактор буде перешкоджати активізації ВТС України з Китаєм через занепокоєння Пекіна зруйнувати відносини з Москвою. «Під час останнього відвідування 5-ї міжнародної виставки озброєння та військово-технічного майна «KADEX-2018» я спілкувався з керівництвом китайських компаній. Іх відповідь: Китай – самодостатня держава, і у разі української ініціативи у тій чи іншій ситуації (спільне виробництво або передача технологій) – Китай піде на зустріч, і буде розвивати співпрацю з Україною», – сказав Пойта.

Також він зазначив, що на даний момент ВТС з Китаєм проходить дуже активно, особливо в таких сферах, як озброєння для ВМС, бронетанкова техніка та ін., але інформація про більшість таких проектів не потрапляє у ЗМІ, так як ВТС – дуже чутливий напрямок.

Як поглиблювати ВТС з Китаєм

Серед перспективних напрямків, які слід розвивати, Пойта відзначив співробітництво у галузі створення бойових літаків і морських швидкісних плавучих платформ. «У сфері створення бойової авіації Україна має істотню прогалину, і самостійно розробити і виготовити літак – не може. Однак, тут ми вже маємо дуже хороший досвід співпраці з Китаєм – раніше був створений китайський навчально-бойовий літак Hongdu L-15, який обладнаний українськими двигунами АИ-222-25Ф виробництва “Мотор Січ”. Крім уже існуючих контрактів на постачання двигунів, у 2015 році також проходили переговори про виробництво літака на Одеському авіаційному заводі «Одесавіаремсервіс», але переговори про спільне підприємство поки зупинилися. При цьому, ринок дуже великий – Украина потребує від 60 до 120 бойових літаків.

Він зазначив, що другим перспективним напрямом є співробітництво у сфері створення морських швидкісних плавучих платформ для так званого «москітного флоту». «Зараз ми спостерігаємо неможливість побудови національного українського корвету проекту 58250 через його високу вартість (приблизно 32 млрд. грн на будівництво чотирьох кораблів) і великих термінів (Державна цільова оборонна програма була продовжена до 2028 року).  Весь український оборонний бюджет повинен працювати на цей проект. Разом з тим, перспективним є створення “москітного флоту” – серії з багатофункціональних малих ракетних кораблів типу “Лань”, які могли б забезпечити безпеку України з моря. У цьому ключі, ми спостерігаємо, що Росія перекидає ракетні катери з Каспійської флотилії в Чорне море (за останній місяць – три бронекатери). Крім того, через провал російської Державної програми з озброєння 2020 року, Росія переорієнтується на малі ракетні кораблі типу «Каракурт», частина з яких призначена для Чорноморського флоту. Наслідки ми бачимо вже зараз: порушення Росією міжнародного морського права, зупинка та арешт українських торгових суден, загроза силою», – сказав Пойта.

Він додав, що через таку ситуацію і потрібно співпрацювати з Китаєм, і вести переговори для придбання або спільної побудови малих швидкохідних морських платформ, на основі яких можна забезпечити питання своєї безпеки.

Експерт зазначив, що реалізація таких проектів може бути здійснена за допомогою діалогу на найвищому державному рівні. Як приклад, він навів китайсько-білоруське співробітництво: «Практично кожен місяць до Мінська приїжджають вищі державні чиновники з Китаю, створюються спільні підприємства, реалізована ракетна програма «Полонез» і т.д.».

«Через істотні зміни внутрішньо та зовнішньополітичних умов України (Революція Гідності, курс на Євроінтеграцію і отримання членства в НАТО) та державних концепцій Китаю (ініціатива «Один Пояс, один шлях», побудова спільноти єдиної долі тощо) важливо знайти нові спільні точки дотику між нашими державами», – підсумував експерт.

Ключові слова