Поиск по сайту:

Публикации экспертов

Все публикации
Комментарии
07 декабря 2016 6:19

РИЗИКИ І МОЖЛИВІ ЗДОБУТКИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МІЖНА-РОДНОГО РАКЕТНО-КОСМІЧНОГО КОМПЛЕКСУ SEA LAUNCH

У вересні поточного року відбулася неординарна подія. Російська комерційна компанія S7 Group під час проведення Міжнародного астронавтичного конгресу IAC 2016  в Гвадалахарі (Мексика) підписала контракт з групою компаній   Sea Launch  із закупівлі міжнародного плавучого космодрому Sea Launch у складі: корабель Sea Launch Commander, платформа Odyssey  з встановленим на них обладнанням ракетного сегменту, наземне обладнання в американському базовому порту Лонг-Біч та товарний знак Sea Launch. У якості ракети-носія планується  використання українсько-російської РН «Зеніт-3SL» [7].

Оператором проекту Sea Launch, в рамках реалізації якого  РН «Зеніт-3SL»  здійснюватиме виведення корисних навантажень на орбіту, стане дочірня структура S7 Group - «С7 Космічні транспортні системи». 

Одночасно S7 Group  підписала угоду з корпорацією «Енергія» про спільну діяльність  з відновлення експлуатації  РКК Sea Launch. Передбачається, що корпорація  забезпечуватиме компанію необхідною інженерною підтримкою, роботами з системної інтеграції а також  сприятиме в організації пусків.

РКК Sea Launch й однойменний міжнародний консорціум було створено у 1995 році для надання пускових послуг з виведення супутників різного призначення на навколоземні орбіти з мобільної стартової платформи морського базування. Після банкротства Sea Launch  у квітні 2010 року Рада директорів  консорціуму (SLS) прийняла рішення щодо передачі головної ролі у проекті Sea Launch   корпорації «Енергія». Після реорганізації акції консорціуму було розподілено наступним чином: компанія Energia Overseas Limited (дочірня  компанія корпорації «Енергія») – 95%, рештою – 5% – володіють американська компанія Boeing   та норвезька Aker Solution.

Керівництво консорціуму Sea Launch у новій конфігурації неодноразово намагалося відновити експлуатацію комплексу. Після безуспішних спроб російська сторона у 2014 – 2015 роках активно проводила перемовини з США, Китаєм, Бразилією, ОАЕ та Австралією щодо продажу РКК Sea Launch.  

Міжнародно-правовий аспект. Передача складових РКК Sea Launch у приватну власність і відновлення його експлуатації має проводитись за умови дотримання законодавства країн-учасників проекту, отримання необхідних дозвільних документів і вирішення всіх контрактних та організаційних питань. Завершення передачі у власність   планується через 6 місяців після  схвалення проекту урядом США  і підписання низки відповідних договорів.  Проект має бути схвалений, у тому числі, Директоратом з контролю оборонної торгівлі (ДДЕС) і Комітетом з іноземних інвестицій США (CFIUS).  За два місяці до підписання контракту компанією «С7 Космічні транспортні системи»  було проведено презентацію  проекту в Держдепартаменті США. В процесі презентації було відзначено доброзичливе ставлення представників Держдепартаменту до проекту.

Для організації спільних робіт з Україною компанії «С7 Космічні транспортні системи» необхідно провести організаційно-технічні консультації з можливостей виготовлення і поставок РН «Зеніт-3SL» (ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш») та презентувати проект у  державних органах  України для отримання дозволу на проведення спільних робіт.

Складові бізнес-плану  компанії  S7 Group. При підготовці проекту рішення щодо закупівлі РКК Sea Launch компанія виходила з плану проведення на протязі наступних 15 років  70-ти запусків супутників за умови, що виведення з консервації та початок пускової діяльності комплексу буде проведено через 18 місяців, тобто орієнтовано наприкінці 2018 року.   

У разі придбання комплексу компанія отримає основні складові відпрацьованого високонадійного ракетно-космічного комплексу, для введення якого в експлуатацію не потрібно вкладати значні кошти.

При розташуванні РКК Sea Launch в базовому порту Каліфорнії можна забезпечити при прийнятних витратах запуски РН «Зеніт-3SL» з плавучого космодрому в оптимальній точці старту в Тихому океані, біля острова Різдва й виводити на геостаціонарну орбіту максимально можливі корисні вантажі за рахунок максимальної швидкості обертання Землі в районі екватора. При такій точці старту оптимально вирішується також питання з відчуження полів падіння відпрацьованих ступенів. Це малосудоходний район». Тому не треба сплачувати за оренду визначених полів падіння. Вартість оренди полів падіння дорівнює вартості переходу плавучого космодрому з базового порту до точки старту, а це неабияка економія для компанії. 

Розташувавши плавучий космодром в порту Каліфорнії, можна значно скоротити один з базових параметрів логістики комерційних РКК – час від отримування замовлення від клієнта на пуск до пуску ракети-носія. Сьогодні більшість замовників пускових послуг вимушені чекати у черзі на запуск своїх супутників від двох до чотирьох років. Для замовників тривале очікування  може призвести до  затримки отримання доходів, що створює серйозні  ризики. Надаючи останнім готові ракети – носії у базовому порту, можна значно скоротити цей параметр до шести – семи місяців. За оцінками компанії «С7 Космічні транспортні  системи» це дозволить збільшити кількість замовлень на пускові послуги при вартості запусків супутників від $65 до $76 млн. 

Особливості ракетного сегменту. До складу ракетного сегменту входить ракета-носій та пристосоване до неї технологічне обладнання як на складально-командному судні,  так і на стартовій платформі. Технологічне обладнання включає автоматизовану систему управління підготовкою пуску РН, вимірювальний комплекс, системи заправки носія високо киплячим паливом і газами та відповідне випробувальне та механіко-технологічне обладнання.   

Ракета-носій «Зеніт-3SL» представляє собою екологічно чисту триступеневу ракету, яка дозволяє у складі РКК Sea Launch забезпечувати виведення корисних вантажів масою до 2,9 т – на геостаціонарну орбіту, до 6 т – на перехідну до геостаціонарної орбіти, до 11-15 т – на низькі навколоземні орбіти.

Відповідальним за створення РН «Зеніт-3SL» у цілому є ДП «КБ «Південне», за виробництво перших двох ступенів – ДП «ВО «Південмаш».

ДП «КБ «Південне» і ДП «ВО «Південмаш» приділяють значну увагу розробці й впровадженню міжнародних комерційних проектів (проекти «Морський старт», «Наземний старт», американо-український РН «Антарес» та інші), що дозволяє забезпечувати розвиток підприємств за рахунок власної діяльності без прямого державного фінансування [1-7].

Використання РН «Зеніт-3SL»  у складі комерційного РКК Sea Launch компанії  S7 Group забезпечує як бажані строки введення в експлуатацію РКК, так і достатні енергетичні характеристики носія, необхідні для успішного входження комплексу в світовий комерційний ринок пускових послуг.  

Дослідження, виконані російськими організаціями, показали, що альтернативи РН «Зеніт-3SL» не існує. Використати російську РН «Ангара» неможливо з причини необхідності встановлення на морській платформі відповідної башти обслуговування. Створення нової РН потребуватиме як мінімум п’яти років і одного мільярду доларів. При цьому неясно, чи досягне нова РН в рамках п’ятирічного строку необхідного рівня надійності РН «Зеніт-3SL» (у попередні роки РН «Зеніт-3SL» було проведено 36 пусків з виведення супутників різних країн на геостаціонарну орбіту, із яких  успішними було 33). 

З наведеного виходить, що забезпечення виробництва і поставок Україною РН «Зеніт-3SL» є одним із ключових чинників поновлення експлуатації РКК Sea Launch в задані строки.

Стан світового космічного ринку пускових послуг. Частка виконаних пусків ракет-носіїв з виведення супутників на геостаціонарну орбіту у минулі роки за даними UCS Satellite Database на 30.06.2016 р. склала більше 35%.  За даними управління комерційних космічних перевезень Федеральної адміністрації США (Federal Aviation Administration, FAA) ракетно-космічні компанії очікує стабільний попит на  пускові послуги з виведення середніх та важких супутників на геостаціонарну орбіту.  У найближчі 10 років у космос буде виведено 1400 супутників. У комерційному секторі освоєння космосу згідно з прогнозами Euroconsult  в цей період буде виведено на орбіту 550 супутників.  Певна кількість апаратів буде призначена для заміни супутників зв’язку, які вже знаходяться на орбіті. Очікується, що більшість робіт буде пов’язано з виведенням близько 300 супутників на геостаціонарну орбіту для надання послуг зв’язку і телебачення.  Держави будуть поповнювати свої супутникові системи, в той час як нові країни будуть закуповувати нові супутники, здебільше для надання послуг зв’язку та телебачення.

Ризики конкуренції. Ціле десятиліття комерційний ринок пускових послуг був стабільним як за складом учасників, так і за розподілом доходів між ними.

Ринок було поділено, в основному, між європейською Arianespase, NASA  і російським Роскосмосом (біля 93% ринку 2003-2013 років). Першим значним потрясінням ринку стало банкротство у 2009 році консорціуму Sea Launch через  від’ємну кон’юнктуру та неможливість забезпечити розрахункову частоту пусків. Другим потрясінням став запуск компанією  Spase X  носія Falkon-9  до Міжнародної космічної станції за ціною у два рази нижче тієї, що пропонувалися конкурентами.

Концепцію свого бізнесу компанія Spase X побудувала на впровадженні двох нових підходів:

- створенні РН з використанням простих проектних рішень 1960-1970 років (у тому числі з використанням двигунів відкритої схеми з помірними питомими характеристиками) у поєднанні з передовими технологіями; крім того компанія відмовилася від використання складної кооперації, що створювало можливість зниження коштів на оплату чужих витрат та прибутків;

- створенні РН багаторазового використання за рахунок повторного використання першого ступеню, що створювало можливість суттєвого зниження вартості пуску у порівнянні з одноразовими РН.

Реалізація цих підходів дозволила компанії Space X знизити вартість виведення супутників за допомогою РН Falcon-9 на навколоземні орбіти у середньому на 30%.

Тільки з грудня 2015 року РН Falcon-9 проведено сім успішних пусків, якими було виведено на орбіту шість  телекомунікаційних супутників та вантажний корабель Dragon власної розробки, з одночасним забезпеченням кількох успішних посадок першого ступеню.

Враховуючи реальну загрозу перерозподілу ринку на користь Space X,  країни ЄС домовилися про створення нової універсальної ракети Ariane6. Основна мета створення - відповідь компанії Spase X на її запуски за низькими цінами.

Вартість Ariane6 планується знизити  у два рази у порівнянні з  Ariane5, у тому числі за рахунок багаторазового використання двигуна першого ступеню. Компанія S7 Group спільно з російською «Енергією» підписала угоду, згідно з якою вони об’єднують зусилля з створення нової РН для Sea Launch з першим ступенем багаторазового використання. В Японії розпочата  розробка ракети-носія Н-3 з урахуванням вимог власників геостаціонарних супутників. Створення носія проводиться з використанням простих систем і комерційно доступних комплектуючих. Н-3 буде здатна виводити на орбіту до 6,5 т. Вартість запуску супутника на орбіту буде знижено, у порівнянні з РН Н-2, удвічі, як і час підготовки РН до пуску з моменту отримання замовлення. Перший пуск РН Н-3 планується на 2020 рік.

Зниження рейтингу Space X.  При підготовці чергового пуску у вересні 2016 року РН Falcon-9 вдруге вибухнула, на цей раз під час перевірки системи заправки паливом. РН вартістю $60 млн  і ізраїльський супутник  АМOS-­6  за $200 млн. було повністю знищено. Перший вибух РН стався у червні 2015 року у повітрі, через 2,5 хвилини після старту.

Всього було здійснено 11 посадок першого ступеня, з них 6 – успішних (дві – на землю, чотири – на плавучу платформу).

Недостатня надійність посадки першого ступеню та два вибухи РН Falcon–9 негативно вплинули на рейтинг компанії Spase X  й призвели до значного уповільнення темпу пусків. Тим не менш наприкінці 2016 – початку 2017 року Space X планує вперше здійснити  запуск РН Falcon–9 з повторним використанням першого ступеню, який раніше був задіяний під час пуску РН для доставки на орбіту корабля Drаgоn. Цей пуск буде серйозною перевіркою ідеї повторних запусків, тому що посадити ступінь – одне, а гарантувати безпеку при її повторному використанні – зовсім інше. З минулого досвіду повторне використання першого ступеню може не дешевшати пуск, а навпаки зробити його дорожче (наприклад, польоти американських «Шатлів»).

Експерти звертають увагу на те, що технологія вертикальної посадки першого ступеня має свою ціну. РН необхідно оснащувати додатковим обладнанням, проводити зміни в системі керування та заправляти більшими обсягами палива, що знижує корисне навантаження, а разом з цим – економічну ефективність пуску. Ступінь, яка планується для повторного використання, необхідно спочатку відремонтувати та надати відповідний  сертифікат придатності до польоту. Скільки перезапусків буде витримувати така ступінь і який термін для її обслуговування буде потрібен кожного разу – поки що невідомо. Для створення високонадійних багаторазових ракет-носіїв знадобиться у подальшому не один десяток додаткових пусків і тривалий час. Показово, що після аналізу обсягів робіт над  першими ступенями, необхідними для забезпечення їх багаторазового використання, компанія Space X заявила про перевищення економічності від  повторних запусків першого ступеня. На початку жовтня 2016 року президентом компанії Space X було повідомлено, що запуск багаторазової РН Falcon-9 буде дешевше на 10% від її оригінальної вартості, а не на 30%, які планувались раніше. 

Недостатня надійність РН Falcon-9, необхідність проведення значного обсягу робіт з подальшого льотного відпрацювання посадок перших ступенів та  робіт з забезпечення їх повторних запусків, перевищення економічності від повторних запусків перших ступенів відтерміновує на невизначені строки можливі зміни на ринку пускових послуг на користь компанії Space X.   

Проте, не можна виключати,  якщо перелічені питання буде вирішено й розпочнеться серійне виробництво високонадійної багаторазової РН Falcon-9, можна очікувати певного  перерозподілу світового ринку пускових послуг на користь компанії Space X.  

Щодо можливостей виготовлення і поставок Україною РН «Зеніт-3SL». У жовтні поточного року G7 «Транспортні космічні системи» спільно з  ДП «ВО «Південмаш» та ДП «КБ «Південне» обговорили можливості проведення робіт з виготовлення і поставок носія [8]. За результатами обговорення досягнуто попередню згоду з проведення спільних робіт з наступних питань.             

«С7 Транспортні космічні системи», після успішного завершення операції, розміщує замовлення на виготовлення   ДП «ВО «Південмаш» дванадцяти РН «Зеніт» у найближчі чотири роки. ДП «ВО «Південмаш» опрацьовує основні параметри замовлення – партіоність поставок, комплектуючі, цінові параметри та інші фінансові умови – зі своїми субпідрядниками та узгоджує замовлення.

Зазначено, що існуючі потужності ДП «ПО «Південмаш» дозволяють виготовляти РН «Зеніт-3SL» від чотирьох до шести одиниць на рік.  Якщо початок фінансування розпочнеться наприкінці  2016 року, перша партія носіїв може бути виготовлена у другій половині 2017 року.

Компанія «C7 Транспортні космічні системи» сприяє у проведенні переговорів ДП «ВО «Південмаш» з російськими підприємствами щодо прийняття узгоджених рішень з  поставок  необхідних матеріалів та комплектуючих, а також в отриманні відповідних дозволів Федеральної служби технічного та експортного контролю Росії.  За останні роки вартість виготовлення РН «Зеніт-3SL» значно виросла  через  зміни цін підприємств – поставщиків. В «Зеніті» до 70% комплектуючих з Росії, починаючи з металів і завершуючи двигуном РД-171.

Сторонами було також обговорено інші питання, які становлять взаємний інтерес, у тому числі  питання підготовки до запуску за допомогою РН «Зеніт-М», в конфігурації з розгінним блоком «Фрегат», з космодрому «Байконур» космічного апарату «Ангосат» Республіки Ангола, а також перспективи подальшого комерційного використання РН «Зеніт-М» у плані більш широкого міжнародного партнерства. 

Зазначено також, що компанія «С7 Космічні транспортні системи» має отримати ліцензію на космічну діяльність для організації допуску українських фахівців на плавучий космодром Sea Launch, а представники ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш» – дозволи від державних органів України на участь у проведенні пускових послуг після підписання відповідних контрактів.  

Отримання ДП «ВО «Південмаш» багаторічних замовлень на партіонне виготовлення і поставки РН «Зеніт 3SL» дозволить значною мірою пом’якшити складну ситуацію з завантаження виробничих потужностей об’єднання й дозволить поглибити дослідження ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш» з підвищення технічних характеристик носія та зниження його вартості.

ВИСНОВКИ

1. Передача у власність російській комерційній компанії S7 Group основних складових РКК Sea Launch – корабля Sea Launch Commander, платформи Odyssey, наземного обладнання в американському базовому порту Лонг-Біч, - забезпечення виготовлення і поставок з України ракети-носія «Зеніт – 3 SL» створюють реальні можливості відновлення діяльності консорціуму  на світовому комерційному ринку пускових послуг.

2. Відносна стабільність світового ринку пускових послуг в найближчі роки, наявність попиту на пускові послуги з виведення на навколоземні орбіти  середніх та важких супутників, створюють певні перспективи для успішної комерційної діяльності консорціуму Sea Launch.

3. Скорочення одного з базових параметрів логістики комерційних РКК- часу від отримання замовлення  клієнта на пуск до безпосереднього пуску ракети-носія –  з декількох років до шести-семи місяців сприятиме підвищенню конкурентоспроможності комплексу Sea Launch та збільшенню кількості замовлень на пуски  за цінами, які забезпечуватимуть його достатню прибутковість. 

4. Однією з загроз перерозподілу ринку пускових послуг є діяльність американської компанії Spase X з запуску супутників  за демпінговими   цінами; потрясінням ринку став запуск цією компанією ракети-носія Falkon-9 до Міжнародної космічної станції   за цінами у два рази нижчими  тих, що пропонувалися конкурентами (у подальшому пуски Falkon-9 здійснювалися за цінами на 30% нижче цін інших компаній).

5. Недостатня надійність РН Falcon-9, необхідність проведення значного обсягу робіт з подальшого льотного відпрацювання посадок перших ступенів та  робіт з забезпечення їх повторних запусків, визнання компанією Spase X завищення економічності від повторних запусків перших ступенів (керівництвом компанії наприкінці 2016 року визнано, що запуск багаторазової РН Falkon -9 буде дешевше лише на 10% а не на 30%)  відтерміновує на невизначені строки перерозподіл ринку пускових послуг на користь компанії Space X.   

6. Враховуючи загрози (пп.4,5), компанії з пускових послуг – ЄКА, S7 Group спільно з російською «Енергією», Mitsubichi Heavy Industries – розпочали   аналіз можливостей створення низько вартісних  ракет-носіїв з використанням простих систем і комерційно доступних комплектуючих з введенням їх в експлуатацію через п’ять – сім років. 

7. Отримання ДП «ВО «Південмаш» замовлень на партіонне виготовлення і поставки РН «Зеніт 3SL» дозволить значною мірою пом’якшити складну ситуацію з завантаження виробничих потужностей об’єднання й дозволить поглибити дослідження ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш» з підвищення технічних характеристик носія та зниження його вартості.

8. Враховуючи, що РКК «Sea Launch» має суто комерційне призначення, а поновлення його експлуатації значною мірою сприятиме підвищенню завантаження потужностей ДП «ВО «Південмаш», відповідним державним органам влади України необхідно визначитись стосовно надання дозволу на проведення спільних робіт.  

Література

1. Горбулін В.П. Космічна галузь України: пріоритетні напрямки діяльності в нових умовах / В.П.Горбулін, В.С.Шеховцов, А.І.Шевцов //Стратегічні пріоритети,серія «Політика».–2016.–№1(38).–С.5-9.

2. Горбулін В.П. Пріоритетні напрями розвитку системо утворюючих підприємств космічної галузі України в умовах ресурсних обмежень/ В.П.Горбулін, В.С.Шеховцов, А.І.Шевцов//Стратегічні пріоритети .– К.– 2016.– №2(39).– С5-12

3. Горбулін В.П. Оборонна і оборонно-промислова політика України в умовах зовнішньополітичних змін і проведення внутрішніх реформ:НДР/ /В.П.Горбу лін, А.І.Шевцов, В.С.Шеховцов та ін.//.– К.–НІСД, 2015.–С.54-56.

4. Горбулін В.П. Збереження статусу ракетно-космічної держави – національне завдання України/Горбулін В.П., Шевцов А.І.//Стратегічні пріоритети. –  К.–2008. –  №7(6)

5. Горбулін В.П. Входження ОПК України в європейський оборонно-промисловий сектор / В.П.Горбулін, В.С.Шеховцов, А.І.Шевцов // Стратегічні пріоритети .–2015.–№1(34).–С.5-10.

6. Дегтярев А.В. Актуальные вопросы развития ракетно-космической деятельности в Украине//Космічна наука і технологія.–К.–2013.–Т.19 №2.– С43-52

7. S7 Group объявила о покупке плавучего космодрома "Морской старт" в Тихом   Океане, Електронний ресурс].– Режим доступу http://mobile. newsru.com/ arch/ -finance/27sep2016/sealaunch.html

8. «Южмаш» готов производить ракеты для возобновления программы «Морской старт», Електронний ресурс].– Режим доступу http://peshko.com.ua/uk/ - news/ukroboronprom-nameren-razvivat-importozameschenie-v-opk

Володимир ГОРБУЛІН,

доктор технічних наук, професор, академік НАН України,

Володимир ШЕХОВЦОВ,

доктор технічних наук, старший науковий співробітник,

Анатолій ШЕВЦОВ,

доктор технічних наук, професор