Поиск по сайту:

Публикации экспертов

В КОСМОС С ЗЕМНЫМИ ПРОБЛЕМАМИ
После развала Советского Союза Украине достался огромный научно-производственный потенциал в космической отрасли. За весь период независимости стране удалось его не только сохранить, но и развить. Сегодня продукция украинских производителей известна во всем мире - это в первую очередь ракеты-носители, доставляющие спутники на орбиту. Их спектр широк - от ракетоносителя «Циклон-3», который берет на борт 600 кг груза, до «тяжеловеса» «Зенит-3SL», который вытягивает за пределы планеты добрых 6 т. Благодаря имеющимся достижениям, Украина играет важную роль в ряде международных проектов, таких как «Морской старт», «Наземный старт», «Алкантара» и т.д. Однако отрасль постоянно сталкивается с теми или иными трудностями. В первую очередь они связаны с вопросами финансирования. Но даже в таких условиях украинским предприятиям удается существовать и в некотором роде развиваться. Недавно в прессе прошла информация, что Украина может сорвать график космических запусков по программам «Морской старт» и «Наземный старт», а это в свою очередь может существенно повлиять ни имидж и престиж государства. Defense Express попытался разобраться с данной проблемой и получить реальную картину сложившейся ситуации.
Все публикации
Комментарии
30 марта 2016 8:02

Войцех ЯКОБІК: «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД У БЕЛЬГІЙСЬКИХ АТАКАХ?»

22 березня цього року відбулися теракти в Брюсселі. В мас-медіа пройшла інформація, що першочерговими цілями терористів були бельгійські АЕС. Також, за непідтвердженими даними, було вбито охоронця однієї з електростанцій. Одразу ж майже офіційною стала версія, що Ісламська Держава хотіла організувати ядерний вибух в самому центрі Європи. Проте, справжні причини того що відбулось, можуть мати набагато глибші корені.

В період з 31 березня по 1 квітня в Вашингтоні відбудеться Саміт з ядерної безпеки. Світові лідери будуть говорити про те, як захистити світовий ядерний арсенал від терористичної загрози. Очевидним є те, що після терористичних атак в Бельгії, в ході яких терористи проявляли особливий інтерес до об’єктів ядерної інфраструктури, питання ядерної безпеки буде обговорюватись на Саміті більш охоче.

Всупереч інформації, яка поширюється в засобах масової інформації в усьому світі, бельгійське видання Derniere Heure, заявляє, що в убитого невідомими особами нібито працюючого на електростанції DOEL охоронця не було вкрадено документів, що дають право проникнення на об’єкт. Офіційний Брюссель не пов’язує дане вбивство з терористичними актами в Бельгії чи Франції (відбулись минулої осені). Охоронець не працював на заводі, а тільки в науково-дослідному центрі з використання радіоактивних матеріалів у н.п. Флерюс. Фактом однак залишається те, що  терористи, пов'язані з терактами в Парижі, фотографували будинок директора того центру, що займається ядерними дослідженнями. Також ЗМІ вже неодноразово повідомляли про те, що двоє співробітників електростанції Doel відправились в Сирію, щоб воювати на боці Ісламської держави. А у 2013 р. відбулась крадіжка з лабораторії даного об’єкту. У 2014 році було спущено масло з турбіни охолодження реактора, що спричинило припинення його роботи на п'ять місяців. До 11 березня цього року, об'єкт не був захищений вогнепальною зброєю. Незважаючи на кілька зазначених інцидентів, бельгійські ядерні об’єкти були слабо захищені. Не виключено, що терористи хотіли скористатися такою ситуацією.

Ядерний тероризм чи «небажана» ядерна енергетика?

Незважаючи на вищезазначене, не слід однак думати про те, що терористи своїми діями мали намір призвести до ядерного зараження, оскільки зробити це було б досить важко. З огляду на це, не виключено, що їх ціллю були зовсім не АЕС. Можна, наприклад, припустити, що терористи пробували здійснити викрадення радіоактивних матеріалів для побудови своєї власної ядерної «брудної» бомби для її використання в наступному терористичному акті. Однак і це було б досить важко реалізувати через радіоактивність матеріалу, яка б завадила його безпечному транспортуванню. Існує й третій варіант. Здійснюючи напад на атомну електростанцію терористи таким чином підривають довіру до ядерної енергетики в Бельгії, а відтак і в усіх країнах Європейського Союзу.

Що стосується останнього варіанту, то тут слід зазначити, що починаючи з 2014 року, проти енергетичного сектору європейських країн активно ведеться т.зв. «гібридна» війна. На сьогодні є достатньо прикладів спроб терористичних атак на енергетичну інфраструктуру Азербайджану, Грузії, Туреччини та України, які дозволяють зробити висновок, що основна їх мета полягає зовсім не в фізичному пошкодженні газопроводів, нафтопроводів чи атомних електростанцій. В підтвердження цього можна навести декілька прикладів. Диверсії на трубопроводах, які транспортують газ і нафту через Азербайджан, Грузію і Туреччину, мали підірвати довіру до диверсифікації поставок енергоносіїв до Європи з використанням даного маршруту. Багаторазові вибухи на газопроводі Уренгой-Помари-Ужгород, який постачає енергоносії з Росії через територію України до Європейського Союзу, були вагомим аргументом, який використовувався російською пропагандою для того, щоб закріпити за українським маршрутом статус ненадійного і тим самим підвищити привабливість альтернативних транспортних магістралей, таких як, наприклад, газопровід Nord Stream 2. В свою чергу, дивні збої в роботі атомних електростанцій в Україні використовувались російськими ЗМІ для формування образу другого Чорнобиля. В той же час, активно поширювались неправдиві відомості про те, що позбавлення місцевих АЕС ядерного палива з Росії на користь поставок американсько-японської компанії Westinghouse, призведе до ядерної катастрофи. Дана атака, зокрема, націлена на енергетичну реформу сектора з тим, щоб не допустити позбавлення його залежності від російського «Росатома».

В цілому, очевидним є те, що основною метою терористів – курдських комуністів, бойовиків з Донбасу чи просто невідомих злочинців – в усіх згаданих випадках було дискредитувати транзитні маршрути поставки енергоносіїв чи окремі технології. З огляду на це напрошуються висновки, що незважаючи на пояснення терористами причин свої дій, вони є лише ширмою для справжніх намірів реальних замовників, які знаходяться в тіні. І не виключено, що саме за таким сценарієм здійснювались т.зв. атаки на  бельгійські АЕС.

План на десять років вперед?

Попри всі здогадки, насправді досить важко дізнатись про справжню мету терористів. Не виключено, що як і у випадку з Україною і країнами Кавказу, теракти в Брюсселі могли бути одним з інструментів реалізації власних інтересів конкретним міжнародним гравцем. Можна піти ще далі і припустити, що цим гравцем є Росія, хоча ж знову таки, прямих доказів цьому поки немає. В такому випадку можна спокуситись і на більш глибоку інтерпретацію. Проте, якщо це дійсно так, то під загрозою знаходиться цілий енергетичний сектор ЄС. Адже європейська ядерна енергетика, яка розвивається без участі російських компаній, становить загрозу інтересам Росії, оскільки це зменшує залежність європейських споживачів від її енергоносіїв.

І Бельгія є цьому хорошим прикладом. На сьогодні 28% виробленої в країні енергії, припадає на сім ядерних реакторів АЕС в Doel i Tihange. Незважаючи на це, до 2025 року планується закрити обидві електростанції. Якщо б не кліматична політика ЄС, альтернативою могло б стати вугілля. Можливо, бельгійці хотіли б побудувати нову атомну електростанцію, але тут перешкодою може стати питання безпеки. Як наслідок, єдиним варіантом для бельгійців залишається поєднання відновлюваних джерел енергії і газу. Потребу в останньому можна було б задовольнити наприклад, шляхом недорогих і стабільних поставок з газопроводу Nord Stream 2.

«Гібридна» війна проти ядерної енергетики Україні, сьогодні перекинулась і на Європейський Союз. Основою критики даної галузі енергетики в Європі є як економічні, так і безпекові аргументи. Зокрема, теракти в Бельгії підірвали довіру до проекту нової АЕС Hinkley Point С у Великобританії. Незважаючи на свою високу вартість, яка становить за попередніми оцінками 18 мільярдів фунтів, даний проект має підтримку урядів в Парижі і Лондоні. А основним підрядником є французька компанія EDF. Також проект схвалено Європейською Комісією. Більш того, Секретар з енергетики і змін клімату Амбер Рудд заявила, що в сфері енергетики ЄС буде захищати Великобританію від енергетичного шантажу з боку Росії.

Загалом, до 2025 року в Британії планують повністю відмовитись від вугільної енергетики. Британські вугільні об’єкти мають бути замінені на низьковуглецевий сланцевий газ і АЕС із нульовим рівнем викидів.

Незважаючи на це, британський проект все ще може бути зупинений. Противники Hinkley Point С завдяки подіям в Бельгії отримали нову зброю для боротьби. Для цього використовуються аргументи безпеки і екології, якими вони маніпулюють перед західними європейцями. Якщо ж все-таки екологи заблокують процес видобутку сланцю і будівництво Hinkley Point С, без вугілля британці будуть приречені на імпорт газу, який, наприклад, їм з радістю надасть Nord Stream 2.

Кому це вигідно?

Можливо і Росія не має нічого спільного з подіями довкола об’єктів бельгійської атомної енергетики, але, безумовно, вона має користь з того, що відбувається. Іншими словами, чи винен той, кому це приносить користь? Під час лекції студентам Києво-Могилянської академії глава Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що не був би здивований, якщо в майбутньому з'ясувалося б, що за вибухами в Брюсселі стоїть Росія, і що це є частиною розв’язаної нею «гібридної» війни. Звичайно, якщо не брати до уваги те, що серед європейців, які вступають до лав Ісламської держави, більшість є росіяни, то, можливо, теза висловлена главою української спецслужби була дійсно занадто грубою. Чи все ж таки Кремль має якесь відношення до плутанини довкола бельгійських АЕС? І чи збільшить це привабливість газопроводу Nord Stream 2 і російського газу в Європі, незважаючи на існуючий їм супротив?

 

Войцех ЯКОБІК,  

головний редактор польського інформаційно-аналітичного порталу BiznesAlert