Поиск по сайту:

Публикации экспертов

БРАЗИЛИЯ И УКРАИНА – «ВЗАИМОВЫГОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО»
За 18 лет сотрудничества Украине и Бразилии удалось достичь многого. Начиная с момента установления дипломатических отношений, 11 февраля 1992 года, страны заключили более 70 двусторонних нормативно-правовых документов, и еще целый перечень готов к подписанию. Из-за мирового кризиса в 2009 году объемы двусторонней торговли с Бразилией сократились более чем вдвое. Общий объем торговли упал с $1 млрд до $496 млн. Объем экспорта снизился в четыре раза – до $118 млн, а импорта – до $378 млн. Такие цифры были вызваны мировым финансовым кризисом. Однако по итогам первых 6 месяцев 2010 г. динамика двусторонней торговли стала выравниваться. Товарооборот за этот период составил $338,1 млн. Экспорт из Украины в Бразилию увеличился в 3,5 раза и составил $128,2 млн, импорт в Украину вырос на 37,6% и достиг $209,9 млн. Несмотря на большое расстояние между странами, сегодня есть все условия для плодотворного сотрудничества. Причем оно может касаться не только гражданской, но и военной сфер. После наблюдавшейся в последнее время стагнации, бразильский рынок вооружения стал демонстрировать серьезные перспективы. Эксперты прогнозируют, что в связи с нарастанием межгосударственных противоречий в регионе и конфликтами в соседних странах, способными дестабилизировать ситуацию в бассейне Амазонки, основное внимание бразильское правительство будет уделять закупке техники, необходимой для обеспечения безопасности. В этом направлении Украина может стать для Бразилии хорошим партнером. Сегодня Бразилия является наиболее мощным и самым влиятельным государством в регионе, активным игроком на международной арене.
Все публикации
Комментарии
04 сентября 2015 23:00

Олександр КОРНІЙЧУК: «НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОЇ І ЯКІСНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖИТЕЛЯМ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ НА КОНТРОЛЬОВАНИХ УКРАЇНСЬКОЮ ВЛАДОЮ ТЕРИТОРІЯХ»

Пріоритетом має стати надання первинної, екстреної та невідкладної медичної допомоги громадянам в зоні бойових зіткнень та прифронтовій смузі. На цих територіях цивільний медичний персонал практично відсутній. Первинну, екстрену та невідкладну медичну допомогу надають військові та волонтери-медики.

Першочергові заходи по забезпеченню доступності медичної допомоги. В умовах високої мобільності населення актуальним завданням є персоналізація надання доступної і якісної медичної допомоги. З цією метою необхідно:

1. Департаментам охорони здоров’я військово-цивільних адміністрацій областей, управлінням охорони здоров’я міст та районів, закладам налагодити зв’язок між центрами екстреної медичної допомоги та військовим і волонтерським медичним персоналом.

По можливості в кожному поселенні створити контактні пункти для інформування громадян про їх дії при отриманні медичної допомоги, прав та обов’язків у сфері охорони здоров’я.

Кабінету міністрів України затвердити порядок оплати військовим медикам за надання зазначених видів медичної допомоги.

2. Створити електронний реєстр пацієнтів, які проживають насамперед в зоні зіткнень та на контрольованих українською владою територіях. З цією метою доцільно використати бази даних пенсійного фонду, управлінь праці, соціальної політики, інформацію спеціалізованих медичних закладів щодо хворих на туберкульоз, діабет, гіпертонію, онко та ВІЛ/СНІД інфікованих, а також успішний  багаторічний досвід управління охорони здоров’я м.Комсомольськ Полтавської обл. по створенню електронної картки пацієнта.

3. Для подолання дефіциту медичних кадрів та нерівності в розподілі медичного персоналу необхідне приведення заробітної плати сімейних лікарів до 10-12 тис. грн. щомісячно, а сімейних медсестер до 8-9 тис.грн. та їх якісної освіти за стандартами передових європейських держав.

4. Запровадити в поточному році фінансування регіональних програм реімбурсації за ліки хворим на діабет, гіпертонію.

Заходи органів влади по забезпеченню якості і фінансової стійкості системи охорони здоров’я

З метою покращення регулювання сферою охорони здоров’я в областях по досягненню сучасного рівня якості медичних послуг і фінансової стійкості закладів охорони здоров’я необхідно:

1. Введення персональної відповідальності одного із заступників керівника департаменту охорони здоров’я за організацію ефективного надання ПМСД на засадах сімейної медицини, екстреної та невідкладної медичної допомоги.

2. Легалізувати неформальні платежі громадян шляхом публічного висвітлення в друкованому вигляді та на інтернет-ресурсах кожного закладу охорони здоров’я та на кожному поверсі тарифікацію медичних послуг. Розпорядникам бюджетних коштів на підставі контролю прозорих платежів опрацьовувати дієві заходи по упередженню необґрунтованих витрат.

3. Через механізм субвенцій суттєво покращитиматеріально-технічну базу консультативно-діагностичних центрів для проведення якісних тест-аналізів і зменшення необґрунтованого медичного втручання у кожному закладі охорони здоров’я.

4. Інтегрувати в селах, селищах і містах медичну і соціальну допомоги особам похилого віку, інвалідам та громадянам з хронічним хворобами для надання ПМСД і лікарської допомоги за межами лікарень.

5. Об’єднатив громадах діяльність служб психічного здоров’я із структурами ПМСД для надання кваліфікованої психо-соціальної підтримки громадян.

6. Ініціювати через Міністерство закордонних справ України перед посольствами країн НАТО навчання медперсоналу для надання ПМСД, екстреної та невідкладної медичної допомоги.

7. Для введення в експлуатацію в Луганській області обласного клінічного онкодиспансеру в м.Лисичанськ і  перинатального центру ІІІ рівня на базі обласної клінічної лікарні в м. Сєвєродонецьк необхідно виділення субвенції для ремонтних робіт та медичного обладнання в сумі 260 млн. грн.(відповідно на 250 млн. грн. і 10 млн. грн.).

В умовах реальної загрози широкомасштабного вторгнення російсько-террористичних військ на контрольовану українською владою територію при установці обладнання необхідно передбачити їх мобільне переміщення в безпечні місця.

Для надання якісної екстреної та невідкладної медичної допомоги необхідне будівництво сучасних доріг до м.м. Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя.

Аналогічні підходи актуальні і для Донецької області.

 

Олександр КОРНІЙЧУК,

старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України,

радник Міністра охорони здоров’я України з питань економічного та державного регулювання галузі (2008-2010 рр.)