Поиск по сайту:

Публикации экспертов

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ЗАХИСТУ ЇЇ СУВЕРЕНИТЕТУ, ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА НЕДОТОРКАНОСТІ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
Предлагаемая читателям статья публикуется в продолжение проводимой на Інтернет-сайте «Defense Express» дискуссии о причинах и последствиях российской вооружённой агрессии против Украины, оккупации Крыма, дестабилизации ситуации в её восточных и южных регионах, а также проводимой в них антитеррористической операции. В ней авторы предлагают свои оценки, выводы и рекомендации по укреплению в нынешних условиях обороны нашего государства и уточнению приоритетов развития её Вооружённых Сил. Представляется, что ознакомление с ними будет полезным для военных специалистов, поскольку недавно Министерство оборони Украины начало подготовку проектов новой концепции дальнейшего развития Вооружённых Сил Украины и соответствующих законодательных актов.
Все публикации
Комментарии
30 июня 2015 22:15

Глен ГРАНТ: «ШВИДКІ КРОКИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ БОЄЗДАТНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (ПОРАДИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ)»

1. Боєздатність військовослужбовців складається із матеріального та морального компонентів. Сьогоднішня система забезпечення морального компоненту боєздатності є абсолютно неефективною. Наслідками є невдоволеність, розчарування, алкоголізм і неякісне виконання завдань військовослужбовцями. Покращення морального компоненту сприятиме підвищенню бойового духу і, відповідно, боєздатності. Перше, що треба зробити, - дозволити військам брати ініціативу в свої руки. Це необхідно забезпечити Вашими чіткими письмовими указами:

 

• Якщо на вас напали, відповідайте вогнем одразу, при цьому бийте сильніше, ніж вдарили вас;

• Якщо ви втратите територію, негайно контратакуйте і відновлюйте лінію оборони, перш ніж противник зможе закріпитися;

Шукайте і знищуйте будь-яку заборонену відповідно до Мінських угод важку артилерію, перш ніж ворог використає її проти вас;

• Артилерія має контролюватися і бути доступна військовим, які перебувають безпосередньо на фронті, а не тим, що сидять в штаб-квартирі. Штаб-квартира має розподіляти артилерію тим відділенням, які її найбільше потребують.

 

Практика надконтролю і надмірної централізації має припинитися. У письмових наказах командирів мають бути вказані чіткі цілі, які передбачають наступний ймовірний етап битви. Штаб ATO і штаби секторів мають зосередитися на пошуку ресурсів та загальній координації дій, а не на керуванні тактичними операціями. Офіцери, які не можуть цього зрозуміти, мають бути усунені. Вони небезпечні для армії.

 

2. Необхідно зосередити всі сили на покращенні артилерії. Артилерія зараз є найефективнішою бойовою системою і відносно невеликі покращення в ній дадуть непропорційно великі переваги на полі бою. Це завдання, а також ресурси на його виконання, мають бути передані від Генерального Штабу волонтерам на чолі з Давідом Брауном.

 

3. Завдання підготовки і забезпечення збройних сил має бути передано від управління мобілізаційної підготовки Генерального Штабу, Командувачу Сухопутних військ. Департамент кадрової політики Міноборони має підтримувати Командувача СВ у вирішенні цієї задачі, а не навпаки.

 

4. Штабу Об’єднаного Оперативного Командування необхідно надати повноваження для самостійного проведення всіх операцій в зоні АТО і на решті території держави. Командиром має бути призначений найкращий бойовий офіцер, який займе посаду Командувача Об’єднаного Оперативного командування. Накази йому мають надходити від Начальника оборони (CHOD, див. нижче) та Міністра оборони. Йому також потрібно надати місце серед радників Президента з питань ведення війни.

 

5. Посаду начальника Генерального Штабу доцільно розділити на 4 окремі посади:

 

• Начальник оборони (A Chief of Defense CHOD) - політична посада в Міністерстві оборони. Це має бути старший офіцер, в обов’язки якого входить надання консультацій Міністру оборони, РНБО і Президенту і щоденна робота з союзниками України. Ця людина має працювати над геополітичною стратегією, а не над тактикою. Начальник оборони повинен чудово володіти англійською мовою і постійно підтримувати зв’язок із союзниками та НАТО.

• Командувач Об’єднаного Оперативного командування (Joint Operation Commander) керує всіма військовослужбовцями, зокрема тими, що знаходяться в зоні АТО, а також повітряними і морськими силами. Його завданням є ведення бойових дій і перемога в боях.

• Начальник відділу проведення операцій (Director of Operations), який має входити до штату Міноборони і очолювати відділ стратегічного та операційного планування в межах Департаменту воєнної політики та стратегічного планування. В його обов’язки входити підтримка Начальника оборони (A Chief of Defense CHOD) і Міністра оборони. Начальник відділу проведення операцій (Director of Operations) має здійснювати планування на 3-12 місяці вперед і контролювати правильне використання стратегії, тактики, організації, ресурсів і союзників для перемоги у війні.

• Начальник штабу, який керуватиме Генеральним Штабом. Його єдиним завданням є забезпечення (спільно з Міноборони) безперервного потоку тренованих та обладнаних підрозділів і засобів ведення бою для Командувача Об’єднаного Оперативного командування  (Joint Operations Commander).

 

Глен Грант,

провідний фахівець Центру цивільно-військових відносин ВМС США