Поиск по сайту:
Комментарии
09 июня 2015 11:04

Ернест Дж. ГЕРОЛЬД: «ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНА-НАТО ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ»

 

Хотілося б звернути увагу на кілька ключових аспектів, які є актуальними для розуміння характеру взаємовідносин Україна-НАТО в сфері військово-технічного співробітництва. Це правова основа військово-технічного співробітництво, яка існує на сьогодні між Україною та НАТО,  поточні напрямки співпраці та перспективи на майбутнє в цій царині.

 

Правова основа військово-технічного співробітництва Україна-НАТО

Співробітництво між НАТО та Україною спирається на Хартію про особливе партнерство від 1997 року. Комісія Україна-НАТО забезпечує визначення напряму розвитку відносин та служить платформою для консультацій між Україною та членами НАТО з питань, що становлять інтерес.

Під егідою цієї Комісії, була створена низка спільних робочих груп, завданням яких є просування вперед роботи в конкретних областях. Так була заснована Спільна робоча група з військової реформи, що полегшує консультації та практичне співробітництво в реформі сектору безпеки та оборони. У 2004 році був створений механізм у галузі військово-технічного співробітництва - Спільна робоча група з оборонно-технічного співробітництва JWG DTC (Joint Working Group on Defence-Technical Cooperation).

Ця група спеціалізується на підвищенні взаємосумісності української участі в міжнародних операції з силами країн НАТО. До цього часу було проведено двадцять двосторонніх зустрічей. Остання відбулася в Києві в січні 2015 року. З проведенням січневого засіданні було значно підвищено рівень співпраці між НАТО та Україною в ці важкі часи. Ця робоча група є механізмом забезпечення контролю і визначення напрямків співробітництва. Ця співпраця здійснюється за рахунок низки контактів з НАТО, в тому числі, в рамках Конференції національних директорів з озброєнь - CNAD, Комітету з управління повітряним рухом або Панелі з консультацій, командування та управління C3B (Consultation, Command and Control Board). Завдяки великому інтересу та активної участі України у цих групах, забезпечується подальша ефективна взаємодія з НАТО.

 

Огляд останніх заходів

У січневому засіданні Спільної робочої групи з оборонно-технічного співробітництва, представники України та НАТО оцінили участь країни в діяльності CNAD, рівень співробітництва в різних сферах розвитку можливостей і визначили кілька практичних напрямків співпраці в цілях підвищення сумісності та зміцнення можливостей українських Збройних Сил.

Почнемо з того, що участь українських фахівців у CNAD (Конференції національних директорів з озброєнь), призначена для сприяння співробітництву в галузі озброєнь. Вона являє собою об’єднавчу платформу для обговорення для вищих посадових осіб країн-членів і партнерів НАТО, що відповідальні за військові закупівлі. CNAD дозволяє розглянути політичні, економічні та технічні аспекти, що стосуються розробок та закупівель озброєння та військової техніки для сил НАТО.

Конференція національних директорів з озброєнь має важливі підструктури. Тобто, різні групи, підгрупи та групи фахівців з питань Сухопутних військ, Військово-морських та військово-повітряних сил, а також групи, що діють в галузі безпеки збереження боєприпасів, управління, логістики, кодифікації та оборонної промисловості. Ці групи служать в якості засобу обміну інформації щодо реалізації національних програм, як в інтересах окремих країн, так і НАТО в цілому.

Значна частина структур CNAD відкриті для країн-партнерів в рамках програми Партнерства заради миру (ПЗМ). Україна є одним з найактивніших учасників процесу. Співпраця відбувається, наприклад, в сфері хімічного, бактеріологічного, радіаційного та ядерного захисту – CBRN (Chemical, Bacteriological, Radiological, Nuclear), протиповітряної оборони, а також  логістики і кодифікації. Я радий, тому що підрозділ НАТО з питань оборонних інвестицій залучений до процесу співпраці з Україною шляхом надання фінансової допомоги для забезпечення участі українських фахівців у різних форумах.

Така участь підвищує доступ України до інформації в сфері військово-технічного співробітництва з НАТО, а залучення до міжнародних проектів та навчань сприяє розвитку взаємодії між Альянсом та українськими збройними силами.

Консультативна група НАТО з промислового розвитку NIAG (NATO Industrial Advisory Group), що дії в рамках CNAD, являє собою своєрідний форум, де високопоставлені представники з питань оборонної промисловості 28 країн НАТО та країн-партнерів збираються разом для обговорення процесів проведення досліджень, розробок та виробництва озброєння та військової техніки та надання рекомендацій з військово-технічного співробітництва та розвитку оборонного потенціалу. Останнім разом представники ДК «Укроборонпром» відвідали  засідання групи і виступили з доповіддю щодо можливостей української оборонної промисловості. Цей факт був достатньо високо оцінений та позитивно сприйнятий.

Хотілося б зазначити, що промисловий форум НАТО (NATO-Industry Forum), що пройде в Лісабоні (Португалія) 19 і 20 жовтня 2015року збери під собою керівник та стратегічне командування НАТО, а також представників промисловості з метою налагодження виробничої взаємодії та обговорення планів та стратегій розвитку на майбутнє. Промисловості пропонується поділитися своїми думками про майбутнє і пояснити, як вони оцінюють геополітичну обстановку та її вплив на їх інвестиційні рішення. Українські представники можуть взяти участь в даному заході, адже він відкритий для країн ПЗМ.

Окрім CNAD НАТО допомагає Україні в розвитку власних можливостей через багатонаціональні проекти і новостворені цільові Трастові фонди. Що стосується міжнародних проектів, то це ініціатива НАТО Smart Defence (Розумна оборона), яка спрямована на гармонізацію вимог та можливостей, аналогічно тому, як ЄС переслідує ідею об'єднання і спільного використання власних можливостей. На даний час з 91 активного оборонного проекту Smart Defence, 30 є зрілими Першого порядку та 61 менш розвинених проектів, що відносяться до Другого порядку. З них, 23 першого (або 77%) та 34 другого (56%) порядку - проекти, що відкриті для партнерів за згодою країн-учасниць. Україна в даний час бере участь в проектах по захисту заток та гаваней, а також лідерства жінок в секторі  безпеки і оборони. НАТО готове працювати з союзниками, щоб полегшити участь і у інших проектах, що матимуть інтерес.

Створювані в Україні цільові Трастові фонди є важливим елементом розвитку потенціалу у сфері управління, контролю, зв'язку та обчислювальної техніки (С4); логістики та стандартизації; кіберзахисту; перехідного військового управління; та медичної реабілітації.

Метою Трастового фонду C4 є виявлення, збір та реалізація проектів, спрямованих на допомогу Україні в модернізації структур і систем C4, підвищення сумісності з НАТО в очолюваних Альянсом навчаннях і операціях, а також підвищення здатності України у забезпеченні власної безпеки та оборони. Такі провідні нації є Великобританія, Німеччина, Канада, а також ще п'ять союзників виявили бажання контрибуторами даного фонду.

Трастовий фонд з питань логістики та стандартизації підпадає під дію оборонно-технічного співробітництва. Під керівництвом Чеської Республіки, Нідерландів та Польщі, його мета полягає в тому, щоб допомогти побудувати систему забезпечення та відповідну систему стандартів для оборонного сектору України. Це буде досягнуто шляхом реалізації конкретних логістичних проектів, у тому числі в сфері інформаційних технологій, створені різноманітних структур та виконанні процедур.

Нарешті, є співпраця в галузі авіаційної безпеки. Ключовим компонентом цієї співпраці є Програма обміну даними про повітряну обстановку - ASDE (Air Situation Data Excha). Програма, до якої Україна приєдналася в 2006 році, спрямована, шляхом обміну повітряної обстановки між НАТО та державами-партнерами, поліпшити ситуаційну обізнаність з метою зменшення ризику виникнення непорозумінь під час діяльності у національному та прилеглому повітряному просторі.

 

Можливості для подальшого розвитку співробітництва

Виходячи із зазначеного, багато чого відбувалося в області оборонно-технічного співробітництва Україна-НАТО. Поточні пріоритети охоплюють широкий спектр можливостей: стандартизація та кодифікації; реалізація проектів C4, задіяння механізмів Трастових фондів; співробітництво в рамках CNAD (в тому числі в секторі промисловості); участь в Smart Defence та ASDE .

Планується участь за фінансової підтримки НАТО українських представників у майбутніх курсах НАТО зі стандартизації. В рамках співпраці в сфері кодифікації Альянс буде фінансувати придбання автоматизованої системи кодифікації для України і забезпечувати пов'язане з цим навчання з логістики та стандартизації. НАТО очікує ще на кілька проектів, які будуть розпочаті в 2015 році в рамках діяльності Трастових фондів в Україні, зокрема в стандартизації та C4. На сьогодні за цими напрямками в штаб-квартирі НАТО вже відбулися консультації. Ці місії допоможуть сформулювати конкретні проекти, які будуть реалізовані в координації з Україною.

Ми сподіваємося, що Україна буде продовжувати залучати своїх фахівців на різних заходах CNAD з НАТО. Ми також дуже раді, що в Києві у вересні цього року пройде засідання підгрупи НАТО Army Armaments Group з наземних можливостей Land Capability Group on Land Engagement . Я переконаний, що проведення зустрічей НАТО в Україні посилає сильний сигнал підтримки Альянсом України.

Співробітники НАТО також готові допомогти Україні в контексті розширення участі в проектах Smart Defence, що представляють інтерес для країни. Співпраця у сфері програми ASDE також буде продовжуватися.

Таким чином, щоб підвести підсумок, є багато позитивних прикладів спільної діяльність Україна-НАТО. Альянс радий продовжити співпрацю для зміцнення українських можливостей та потенціалу.

 

Ернест Дж. ГЕРОЛЬД,

помічник заступника Генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій