Поиск по сайту:

Публикации экспертов

БРАЗИЛИЯ И УКРАИНА – «ВЗАИМОВЫГОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО»
За 18 лет сотрудничества Украине и Бразилии удалось достичь многого. Начиная с момента установления дипломатических отношений, 11 февраля 1992 года, страны заключили более 70 двусторонних нормативно-правовых документов, и еще целый перечень готов к подписанию. Из-за мирового кризиса в 2009 году объемы двусторонней торговли с Бразилией сократились более чем вдвое. Общий объем торговли упал с $1 млрд до $496 млн. Объем экспорта снизился в четыре раза – до $118 млн, а импорта – до $378 млн. Такие цифры были вызваны мировым финансовым кризисом. Однако по итогам первых 6 месяцев 2010 г. динамика двусторонней торговли стала выравниваться. Товарооборот за этот период составил $338,1 млн. Экспорт из Украины в Бразилию увеличился в 3,5 раза и составил $128,2 млн, импорт в Украину вырос на 37,6% и достиг $209,9 млн. Несмотря на большое расстояние между странами, сегодня есть все условия для плодотворного сотрудничества. Причем оно может касаться не только гражданской, но и военной сфер. После наблюдавшейся в последнее время стагнации, бразильский рынок вооружения стал демонстрировать серьезные перспективы. Эксперты прогнозируют, что в связи с нарастанием межгосударственных противоречий в регионе и конфликтами в соседних странах, способными дестабилизировать ситуацию в бассейне Амазонки, основное внимание бразильское правительство будет уделять закупке техники, необходимой для обеспечения безопасности. В этом направлении Украина может стать для Бразилии хорошим партнером. Сегодня Бразилия является наиболее мощным и самым влиятельным государством в регионе, активным игроком на международной арене.
Все публикации
Комментарии
13 мая 2015 7:59

Володимир ГРЕК: «УКРАЇНА ПРАГНЕ ДО ЗДІЙСНЕННЯ СПІЛЬНИХ З ЗАХІДНИМИ КРАЇНАМИ ЗАМОВЛЕНЬ З РОЗРОБКИ ОЗБРОЄННЯ»

Україна визначила курс на створення сучасної розвинутої демократичної держави, на європейську інтеграцію та розвиток співробітництва з державами НАТО та Європейського Союзу. Саме ці цінності Україна захищає сьогодні на сході країни. Агресія Росії проти нашої держави, захоплення частини території, бойові дії в Луганській та Донецькій областях, продовження постачання зброї підконтрольним Російській Федерації та терористичним угрупуванням, утримання поблизу українського державного кордону розгорнутих угрупувань військ російських збройних сил у готовності до застосування потребує активізації військо-політичного та військово-технічного співробітництва між Україною, країнами НАТО та Європейського Союзу. Вони мають, на наш погляд, стати важливим складовим забезпечення обороноздатності нашої держави.

Україна високо цінує зусилля країн-членів НАТО та Європейського Союзу за досягнуту стабілізацію ситуації в нашій країні, які проводяться на вищому рівні, а також зусилля, що спрямовані на підтримку реформ і трансформація оборонного сектору нашої держави. Однак, на жаль, ми поки не маємо можливості отримати реальну потрібно матеріально-технічну допомогу у сфері озброєнь та військової техніки. Все ж таки постачання окремих зразків озброєння та військової техніки, яке існує, обладнання, зв’язку, засобів захисту, приладів нічного бачення, окремих зразків автомобільної техніки типу "Хаммер", радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби AN/TPQ-49, безпілотних літальних апаратів тощо вже сьогодні позитивно впливає на підвищення ефективності застосування наших підрозділів.

Співпраця ще не набула в цьому напрямку якогось системного характеру. Водночас існуюча договірна правова база з державами НАТО та ЄС створює сприятливі умови для розвитку конструктивного партнерства з державами-членами НАТО на двосторонній основі. Ми маємо договори про військово-технічне співробітництво та взаємну охорону інформації із значною кількістю країн НАТО. Кількість таких договорів поширюється. Наприклад, на цей час готується підписання договору з Нідерландами. За результатами засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва та засідання спільної робочої групи з питань воєнної реформи, визначена можливість співпраці також у рамках логістичної електронної бази НАТО та несистемних брокерських послуг, що сприятиме обміну інформації між Україною та державами-членами, партнерства з метою забезпечення потреб Збройних сил у матеріально-технічних засобах та проведення онлайн-закупівель.

Для України є важливим реалізація також трастових фондів. Хочу звернути увагу на деякі проблемні питання, які існують – щодо постачання до ЗСУ військової техніки іноземного виробництва, яку ми отримуємо як допомогу, так і шляхом закупівель. Необхідно визначити, що в умовах проведення антитерористичної операції, при постачанні техніки не завжди вирішувалось питання організації належного обслуговування та ремонту при експлуатації, не передбачалось постачання ремонтних комплектів, запасних частин, не вирішувалось питання створення спеціалізованих виробничих потужностей для здійснення ремонту. Як результат, окремі зразки озброєння та військової техніки, що були поставлені, практично не мають перспективи довготривалого використання, якщо це питання не буде вирішено.

Закупівля озброєння і військової техніки за імпортом, на жаль, не завжди здійснювалось на підставах конкурсу, що не дозволяло вибрати кращі зразки за критерієм якість/вартість. Зазначене необхідно рішуче виправити, особливо в умовах необхідності забезпечення поступово переозброєння ЗСУ на нові зразки озброєння та військової техніки, а також вирішення окремих завдань і забезпечення окремим зразкам, типу, безпілотних літальних апаратів, цифровими засобами зв’язку, іншою технікою.

Окрім завдань постачання озброєнь та військової техніки перед державою стоїть питання створення в Україні нових технологій та виробничих потужностей у різних сферах. Ми зобов’язані створити умови для надходження у сферу оборонної промисловості відповідних інвестицій. Для цього визначити середньострокові потреби у закупівлях окремих видів військової продукції, провести конкурси на закупівлю на умовах виробництва продукції на підприємствах, що мають бути розташовані в Україні.

Вирішенню цих питань буде сприяти розробка нової державної програми розвитку озброєнь та військової техніки до 2020 року, до якої сьогодні за дорученням Ради національної безпеки та оборони приступило Міністерство оборони України. Для поширення поглиблення співробітництва в оборонній сфері Україна має значний науковий, науково-технічний потенціал та оборонно-промисловий потенціал, що дозволяє розраховувати на перехід до нового рівня військово-технічного співробітництва з державами НАТО та Європейського Союзу.

Ми бачимо наступні можливості з поширення такого військово-технічного співробітництва.

По-перше, це поширення співпраці з провідними оборонними компаніями цих країн з метою закупівлі та використання окремих високотехнологічних підсистем для підвищення технічних характеристик української оборонної продукції, а також закупівля окремих зразків оборонної продукції, що не виробляються в Україні. Мова про спільні проекти, які виконуються українською стороною з провідними європейськими компаніями у галузі модернізації вертольоту Мі-24, будівництво корабля класу "Корвет".

По-друге, участь українських оборонних підприємств у реалізації іноземних оборонних проектів, спрямованих на забезпечення потреб в озброєнні та у військовій техніці країн НАТО та Євросоюзу шляхом розробки та постачання Україною окремих компонентів готової продукції. Наприклад, це постачання керованих протитанкових ракет в інтересах Міністерства оборони Бельгії та третіх країн, розробка та постачання систем активного захисту бронетехніки, високоточних боєприпасів, які виконуються в інтересах Міністерства оборони Польщі.

По-третє, створення спільних кооперацій між оборонними підприємствами і компаніями країн НАТО та ЄС і України для розробки та виробництва нових зразків озброєння та військової техніки для забезпечення потреб ЗС нашої держави. Ми прагнемо перейти до четвертого рівня співробітництва – це досягнення координації державних програм розвитку по озброєнню та військової техніки на двосторонніх основах, та поступовий перехід до здійснення спільних замовлень з розробки окремих зразків озброєння та військової техніки міністерствами оборони декількох країн, включаючи Україну. Вихід на такий рівень співпраці, на наш погляд, дозволить значно зменшити витрати України, як країни-учасниці проекту та розробки новітнього озброєння, спрямувати інтеграцію оборонних підприємств України до європейського економічного простору та залученню новітніх технологій у виробничі процеси оборонних підприємств України.

 

Володимир ГРЕК,

керівник служби з питань ОПК та ВТС 

Ради національної безпеки і оборони України