Комментарии
20 июля 2018 12:10

ЦДАКР: Росія традиційно використовує ОБСЄ для шпигунської діяльності

Один із німецьких телеканалів викрив шокуючі дані про спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні, після чого розгорнувся великий скандал. Журналісти отримали носій інформації з внутрішніми документами місії, на якому також вказані дані про розташування камер спостереження і є характеристики членів місії з особистими даними, починаючи від номерів телефонів до груп крові, причому є примітки про те, що один з членів місії ОБСЄ любить молодих дівчат і розваги, інший – гроші, а третій - часто випиває в готелі і одного разу так напився, що проспав патруль. Це, за словами журналістів, копія того, що раніше один зі співробітників місії начебто передав співробітникам ФСБ Росії.

Михайло Самусь прокоментував ситуацію:

Насправді Росія, а до того і Радянський Союз, традиційно використовує міжнародні організації для впровадження представників своїх спецслужб для отримання ними інформації про діяльність цих організацій, а також використання їх для «дахових» посад, аби можна було працювати також і в інших регіонах. Особливо важливим для росіян є проникнення через такі організації на територію України, причому як окуповану, так і підконтрольну українській владі. Я вважаю, що Росія намагалася і намагається використовувати посади у тій же ОБСЄ, аби потрапити на українську територію і вести тут розвідку, при чому не тільки силами ФСБ, а й зовнішньої розвідки, а також головного управління Міністерства оборони.

Згадайте скандал, коли п`яний представник ОБСЄ повідомив українським журналістам, що він офіцер ГРУ ГШ ЗС РФ. 

ОБСЄ в Україні фактично займається спостережною і моніторинговою місією, тобто вони констатують факти і повідомляють інформацію про те, що відбувається. Вони не є машиною, яка виробляє якісь конкретні рекомендації, які б впливали на ситуацію і в зоні конфлікту, і в Нормандському чи Мінському форматах. Тобто, певна місія в неї є, і величезна заслуга організації в тому, що є міжнародна присутність в зоні конфлікту, адже без неї ситуація була б набагато гіршою, це також варто визнати. Однак існують і проблемі, які відносять до проблем самої організації – вона не настільки потужна і цілеспрямована у виконанні тих чи інших місій, ніж ми звикли вважати. Її формат – це, здебільшого, обговорення проблем, у ОБСЄ немає жодних механізмів врегулювання конфліктів.

Якщо ми кажемо про врегулювання конфлікту, то зараз говорять про місію миротворців ООН, в якої формально такі можливості є, але відносно російсько-українського конфлікту вони також обмежені, тому що коли дві великі країни мають між собою конфлікт, то жодна організація не зможе їх помирити, якщо вони не досягнуть якогось рішення - або військового, або дипломатичного.

Насправді, головна проблема і місії ОБСЄ, і Мінського формату в тому, що Росія не визнає себе агресором. Крім того, Росія офіційно названа агресором в українському правовому полі, а в жодній іншій країні вона офіційно не агресор. Так, вона визнана агресором у кримських документах, але в ситуації з Донбасом усе складніше. Тому і сам статус конфлікту є невизначеним – для України це двосторонній конфлікт, а міжнародна спільнота намагається не називати злочинця злочинцем. Якщо б це зробити, то тоді в нас з ОБСЄ не було б проблем, тому що представники Росії не могли б брати участь у місії спостереження за конфліктом, у якому вони беруть участь в якості агресора – це нонсенс. Те саме, коли ми говоримо про миротворчу місію ООН. Насправді, головна проблема і місії ОБСЄ, і Мінського формату в тому, що Росія не визнає себе агресором.

Повертаючись до скандалу через витік даних, це внутрішня справа ОБСЄ - рішення буде прийматися усіма її членами, незалежно від того, чи буде підірвана довіра до організації, чи ні. Однак організація діятиме так, як це прописано у статуті. Попри на те, що за весь час ведення агресії і вчинення цілої низки злочинів як проти України, так і проти інших країн (MH17, отруєння у Солсбері, втручання у вибори США) Росія є повноправним членом цієї організації, тому вона також має повне право і на урахування її інтересів. Тому я сумніваюся, що ОБСЄ відреагує якось інакше, аніж до того – так, буде проведено розслідування, але не можу сказати, що буде встановлена якась істина. Можливо, конкретних персоналій все ж таки попросять відбути з місії без зайвого галасу, але навряд чи кількість росіян, як і в ОБСЄ в цілому, так і окремо в українській місії суттєво зменшиться, бо Росія має потужний вплив у організації, а тому малоймовірно піддасться на вплив європейської преси.

УНІАН