Комментарии
04 октября 2017 9:37

Ігор Кабаненко: «В ПЕРСПЕКТИВІ UA.RPA ЗАЙМЕ В УКРАЇНІ МІСЦЕ, АНАЛОГІЧНЕ DARPA В США»

Сучасні технології стають ключовим аспектом нової генерації війн. Воєнна міць сьогодні набуває іншого змісту у порівнянні з масовими війнами минулого: ефективне стримування та адекватне реагування базуються на якісній, тобто технологічній перевазі. «Хочеш бути в безпеці – будь технологічно досконалим» є лейтмотивом сучасного виміру національної безпеки. В Україні існує потужна інженерно-конструкторська та індустріальна система, що опікується технологіями оборонного призначення та подвійного використання. Особливе місце в цій системі по праву займає UA.RPA – Українська агенція з перспективних науково-технічних розробок. Про саму Агенцію, її діяльність та перспективи українських інновацій в сфері безпеки і оборони – у прямій мові президента UA.RPA Ігоря Кабаненка.  

 

UA.RPA була створена в 2014 році шляхом об’єднання зусиль українських волонтерів, які до цього працювали в Україні та за кордоном в hi-tech індустрії й інших інноваційно-технологічних напрямах. Це конструктори і висококласні інженери різних профілів, ІТ-фахівці, менеджери. Тоді вдалося створити потужний колектив однодумців, які спрямували свої знання і вміння на технологічну підтримку нашого війська. З самого початку існування основна діяльність UA.RPA була зосереджена на сучасних високотехнологічних рішеннях, ми тримали тісні контакти з військами, щоб наші вироби краще відповідали їхнім потребам. Тоді багато чого робилось на волонтерських засадах. Одну із ключових ролей відіграв  керівник хай-тек-холдингу KM Core Євген Уткін, який створив належні умови для роботи, повірив в майбутнє компанії і фактично вдихнув життя в те, чим ми займаємося по сьогоднішній день.

Сьогодні UA.RPA – це оборонна компанія, спрямована на забезпечення високотехнологічних потреб сектору безпеки і оборони України. Одразу хотів би наголосити, що це не чергове радянське конструкторське бюро. Компанія має достатньо динамічні, різні, в тому числі, індустріальні можливості, багато вивчає західний досвід оборонної хай-тек індустрії і намагається максимально втілити його у виробничий процес.  

Одним з прикладів такого досвіду є діяльність американського Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США DARPA. Це один з орієнтирів на який ми сьогодні рівняємось як в плані побудови науково-виробничого процесу, внутрішньої корпоративної комунікації, так і в плані комунікації з суспільством. Взагалі, DARPA – це неоціненний досвід в питанні того, як використовувати енергію, найкращі ідеї суспільства і їх реалізовувати на практиці зі стратегічними наслідками. Крім того, приклад DARPA – це один з найкращих прикладів державно-приватного партнерства в сфері безпеки і оборони. І є надія, що в перспективі UA.RPA займе таке ж місце в Україні, що й DARPA в США.

В нашому підході ми спираємося на амбіції та реалії, але завжди намагаємося знайти золоту середину, звичайно не в збиток якості. Три року потому нами був сформований ряд мегапроектів, які, насамперед, спрямовані на покриття нагальних потреб нашого війська, водночас, у нас є середньострокові та довгострокові – ми вважаємо за потрібне дивитися у стратегічне майбутнє. На сьогодні ряд проектів перейшли в фазу промислового виробництва і широко використовуються нашими військовими. Це, зокрема, прилади нічного бачення для бронетехніки, інтерактивні симуляторами, а також засоби індивідуального захисту особового складу. Крім того, ми активно працюємо в напрямку створення продукції на базі сучасних лазерних, новітніх комунікаційних та інших технологій.

Віддаючи кожен наш продукт замовнику, ми намагаємось отримати від нього якомога більше оцінок, зауважень, побажань тощо. Це, з одного боку, дозволяє нам постійно вдосконалювати нашу продукцію і вдосконалюватись самим, а з іншого – ми можемо зрозуміти, що дійсно потрібно нашому війську. Головне – в деталях і ми піклуємося про них. Саме тому висока якість виробу на задоволення вимог замовника для нас стоїть на першому місці. Це те, що надає можливість кращим арміям світу утримувати своє оборонне лідерство не чисельністю, а якістю. В стратегічному вимірі це те, що на Заході називають cost-effective, і спрямовано на збереження людей – головної цінності будь-якої країни, що дбає про власне майбутнє.

Величезний вплив на нашу діяльність має війна на сході України яка, зокрема, змусила нас поступово відмовитись від ряду проектів, які ми вважали важливими на початковому етапі нашої роботи і більше сконцентрувалися на тих речах, які дійсно потрібні Армії. В даному контексті окремо хотів би відмітити такий перспективний для нас напрям роботи, як створення засобів радіозв’язку на базі технологій динамічної топології мережі. На мій погляд, бездротові самоорганізовані мережі в майбутньому можуть суттєво змінити мобільний зв'язок, оскільки ця технологія не потребує базових станцій і як результат, може забезпечувати якнайширше розповсюдження радіосигналу. В той же час це, зокрема, є і прикладом того, коли найсучасніші технології втілюються спочатку в оборонній сфері, а потім переходять вже і в цивільну. Також перспективними для нас є технології на основі широкосмугового сканування, які дозволяють спостерігати за предметами за перешкодами, наприклад, в ґрунті, за стіною тощо.

Сьогодні в Україні дуже багато говорять про стандарти НАТО, їх важливість для вітчизняної оборонної промисловості та реформування сектору безпеки і оборони загалом. Наша позиція в даному питанні дуже чітка: стандарти НАТО – це найкращі стандарти в сфері безпеки і оборони, і ми намагаємось їх максимально впроваджувати при виготовленні нашої продукції. Так, наприклад, наші шоломи і балістичні окуляри не тільки виготовленні згідно стандартів НАТО, але й сертифіковані відповідними лабораторіями країн Альянсу. Елементи, які виготовлені по STANAG НАТО присутні і в інших наших виробах. Загалом використання стандартів Альянсу дозволяє нам виготовляти продукцію, яка поєднує технологічну досконалість та високу якість. Це одна з візитівок нашої компанії.

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством оборони України та Держконцерном «Укроборонпром», з Платформою з розвитку інновацій, іншими оборонними компаніями як в Україні, так і за кордоном. Я би на ринку озброєнь не розділяв українських приватних та державних гравців – ми робимо і можемо ще більше зробити саме разом. Колектив UA.RPA не шукає протиріч там, де їх немає, ми будуємо конструктивну співпрацю з українськими і західними колегами в інтересах безпеки і оборони України.

В той же час хотів би відмітити, що в оборонно-промислового комплексі України є певні негативні моменти. Основним з них є те, що в основу системи державних закупівель закладається мінімізація ціни виробу. Ми повинні чітко розуміти, що мінімізація ціни – це мінімізація якості. Тому тут треба шукати якусь золоту середину. Ще донедавна в Україні при формуванні тактико-технічних вимог до нових розробок озброєння і військової техніки керувались в основному необхідністю закривати нагальні кількісні потреби нашої армії. Однак, настав час думати про якість бо ця війна технологічна по суті. З якістю пов’язаний вкрай важливий в бою морально-психологічний стан військового: якщо в нього найкраще обладнання та зброя, екіпірування та засоби управління, то він почуває себе впевненіше, він розуміє, що за ним стоїть велика держава, яка дала йому в руки найкращі бойові спроможності. Взяти, наприклад, таких всесвітньовідомих лідерів у виробництві оборонної продукції, як LOCKHEED MARTIN  чи AIRBUS. Вони ніколи не гоняться за кількістю, а націлені виключно на створення найкращого по якості продукту. Все решта, насамперед, ціну, визначає ринок. Чому це важливо? Тому що це прямий шлях до оборонних переваг: з одного боку – стримуючий фактор, а з іншого – те, що дозволяє бути ефективним в бою.

Мінімізація ціни тісно пов’язана із колишніми радянськими підходами до ціноутворення на продукцію оборонного призначення, які існують в Україні. Це заважає не лише створенню найкращих зразків, але й розвитку підприємств-виробників та оборонної галузі загалом. Мова йде про відомі РКД (робоча-конструкторська документація) та РКМ (розрахунково-касові матеріали), які створювалися для того, щоб в разі повномасштабної війни проти Радянського Союзу взяти документацію, вивести її за Урал і там розвернути виробництво, при цьому – за мінімальні фінансові ресурси та за рахунок людського фактору, часто – під прицілом автомату. Такого підходу нема в жодній західній країні, але РКД/РКМ досі дуже живучі в Україні.

Серйозне питання – інвестиції в новітні оборонні розробки. Стверджувати, що у нас взагалі нічого не відбувається буде не правильно: адже рухи в цьому напрямку завдяки окремим приватним ініціативам і активності громадянського суспільства все ж є. Однак хотілося б, щоб були державні інвестиції. І це не є якоюсь нашою забаганкою – так відбувається у всьому світі: більшість інвестицій в оборонні розробки (так звані R&D) – державні, в окремих європейських країнах навіть необоронні інноваційні стартапи фінансуються урядом на рівні 50 і більше відсотків.

Розв’язання зазначених проблем знаходяться в законодавчо-регуляторній площині, що є предметом державної політики. В цьому контексті слід відмітити, що у 2015 році спільними зусиллями з відомою консалтинговою компанією KPMG було розроблено проект закону державно-приватне партнерство у сфері безпеки і оборони. Його потім змінювали, переробляли, але на сьогодні цього законодавства у нас, на жаль, досі не має.

Конфлікт на сході є далеким від завершення, і Україні слід навчитися жити і розвиватися в існуючій реальності. Власне лише збільшення оборонного бюджету буде замало – в умовах нагально назрілої проблеми переозброєння Збройних Сил України потрібно міняти мислення і підходи, приймати обґрунтовані цільові рішення, спрямовані на формування належних умов для розвитку українського ОПК, як самодостатнього та взаємосумісного з НАТО - зі спільними можливостями і прагматичними проектами. Ми на своєму рівні це усвідомили давно. Справа за державою.

підготував Ігор Федик,

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння