Поиск по сайту:
Комментарии
06 июля 2017 12:38

Міхал МАРЕК: «УКРАЇНСЬКА ТЕМАТИКА SPUTNIKNEWS В ПОЛЬСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА АКЦЕНТИ»

У цьому аналізі розглядається зміст статей, опублікованих на сайті польського філіалу російської агенції «pl.sputniknews» (далі - SputnikNews) з огляду на зміст, дотичний до українського контексту в широкому розумінні (політика, культура, суспільство тощо). В праці зіставлені публікації, що розміщені у розділі «Світ» (пол. – ?wiat). Адже, саме в ньому публікується найбільша частина найрізноманітніших статей, що репрезентують події з цілого глобусу. Часто статті чи короткі повідомлення, розміщувані сайтом, з’являються також в інших розділах, (зокрема «Політика» та «Економіка»). З огляду на неабияку змістовність, розділ «світ» видається найбільш відповідним для вивчення.

Для одержання результатів було застосовано низку категорій, яким підпорядковано частину статей на українську тематику. Крім того, виділено три категорії, довкола яких також потенційно міг зосереджуватись зміст SputnikNews у березні 2017 року. Ці категорії стосуються публікацій на такі теми: президент П.Порошенко, Надя Савченко, ситуація в АТО, проблематика ДНР/ЛНР, проблематика українського націоналізму та кримська проблематика. За публікації в категорії «П.Порошенко» чи «Н. Савченко» визнані статті, які у вузькому (вислови вищезгаданих) чи ширшому (коментарі інших політиків, експертів чи журналістів стосовно цих осіб) аспекті стосуються згаданих постатей. За публікації в категорії «ситуація в АТО» визнано статті, присвячені в широкому контексті діям ЗСУ на Донбасі. Натомість категорія «проблематика ДНР/ЛНР» стосується інформації про дії збройних загонів так званих Донецької народної республіки (ДНР) і Луганської народної республіки (ЛНР). Ця група також містить публікації, що описують політичну, економічну ситуацію та суспільні явища на теренах, підконтрольних вищезгаданим «республікам». Категорія «проблематика українського націоналізму» об’єднує статті, зміст яких вказує на зростання українського націоналізму, зосереджуючись на забарвленні певних подій відповідним, вигідним для РФ наративом. Ці тексти якщо не безпосередньо стосуються наведеної тематики, то принаймні частково торкаються проблеми (наприклад, вказуючи на дії так званих «радикалістів»[1]). Категорія «кримська проблематика» містить матеріали, які у вузькому (наприклад, події на півострові) і ширшому контексті (наприклад, вислови російських політиків стосовно Криму) стосуються окупованої Російською Федерацією території України.

В рамках аналізу визначено також три категорії, які не порушують українську проблематику, але можуть бути потенційними пунктами, на яких теж зосереджується зміст SputnikNews. Такими визнано тематики: «НАТО», «президент Дональд Трамп» та «президент Володимир Путін».

Варто наголосити, що статті, які зараховано до цих трьох тематичних блоків, частково стосуються й українського питання. У такому випадку стаття, зарахована до відповідної категорії, торкається української справи та однієї з вищезгаданих категорій. Тоді текст зараховується до відповідної категорії, пов’язаної з українськими питаннями та до однієї з трьох вищезгаданих категорій.

Часто один текст стосується двох з трьох наведених категорій одночасно (наприклад, «Д. Трамп» і «В. Путін») – у такому випадку публікація зараховується до обох категорій. Матеріали, зараховані до обговорюваних трьох категорій повинні хоч мінімально торкатись вищезгаданих питань (вислів даного політика, прізвище у назві, присвячений цій проблематиці, вислів іншої публічної особи).

За статті на тему «НАТО» визнано навіть такі публікації, в яких лише для виду розглядається дане питання (назва, досить коротке згадування Північноатлантичного Альянсу як цілого). До цієї категорії не зараховано статті, присвячені арміям держав Альянсу, натомість увійшли публікації, що виразно містять низку формулювань зі словом «НАТО». Дещо винятковий підхід до тематики «НАТО» викликаний переконанням автора про важливу роль, яку виконує це скорочення в російській пропаганді.

Нижченаведений аналіз представляє стан діяльності російського інформаційного агентства SputnikNews у польському Інтернет-просторі в березні 2017 року. Однак для визначення постійних тенденцій необхідно доповнити іншими аналізами наступних місяців.

Головний зміст

На самому початку слід наголосити, що кількість опублікованих на шпальтах польського видання SputnikNews статей в категорії «світ» у березні 2017 року складає 1169. З них 287 публікацій стосувалися української проблематики в широкому розумінні – близько 24,55%. Тож можна приблизно ствердити, що польська редакція сайту SputnikNews у рамках відділу «світ», який містить найбільшу частину публікацій, у березні 2017 року присвятила українській проблематиці аж 1/4 своєї уваги. Згідно з цим розрахунком у березні SputnikNews публікував (округляючи) біля 38 статей щоденно, з яких приблизно 9 торкались української тематики. Однак варто підкреслити, що, наприклад, 23.03.2017 з 40 текстів аж 16 стосувалось української тематики. З іншого боку, 10.03.2017 лише 3 з 41 матеріалу стосувались нашого питання.

Серед вищезгаданих категорій, що стосуються української тематики, найбільша кількість статей присвячена «кримській тематиці» – 36 статей (приблизно 12,54%). Друге місце посіла тематика «ситуації в ДНР/ЛНР» – 25 статей (біля 8,71%). Наступною є збірка, що містить публікації на тему «президент П. Порошенко» –  22 статті (біля 7,67%). Четверте місце посіли тексти, присвячені «проблематиці українського націоналізму» – 17 статей (біля 5,92%). Невеликим зацікавленням користувалась проблематика «ситуації в АТО» – 10 матеріалів (3,48%) і тематика «Н. Савченко» – 6 статей (2,09%). Тим часом, статті, присвячені українській проблематиці, що не відносяться до вищезгаданих категорій, становили біля 59,58%171 текст.

На базі тих матеріалів складно було визначити категорію, яка регулярно повторюється протягом декількох місяців. Ці публікації найчастіше становили реакцію на події в Україні або ж були серіями медійних атак, що проводяться з допомогою якоїсь інформації, здатної вплинути на публічну думку.

Одними з голосних подій, щодо яких SputnikNews не міг залишитись байдужим, були напади на консульство Польщі в Луцьку і вбивство Дениса Вороненкова. Сайт SputnikNews багато уваги присвятив також справі співачки Юлії Самойлової, заочному засудженню А. Яценюка судом РФ, а також українському позову проти Російської Федерації (суд в Гаазі). Решта тем (171 стаття) з’являлися найчастіше одноразово чи дворазово. Проте, більшість з них об’єднує одна тенденція – спроба дискредитації української держави в очах поляків. Серед березневих публікацій SputnikNews можна зустріти зокрема такі назви: «Україна хоче покарати російську учасницю Євробачення 2017», «Україна хоче статусу ядерної держави?», «Хорватські MiG-21 відремонтовані в Україні не можуть знову злетіти у повітря», «Яценюкові далі нема вже куди дискредитуватися», «Які шанси має позов України проти Росії в Гаазі?». Крім статей, напряму націлених на підрив поваги до української держави, можна знайти низку текстів більш нейтрального характеру, які стосуються, наприклад, економічних питань. Проте навіть серед таких матеріалів є певні глибше приховані змісти, що зображують у поганому світлі українську державу – наприклад, «Євроінтеграція не спрацювала. Росія надалі партнер № 1 для України».

Привертає увагу факт, що зміст російського пропагандистського рупору в Польщі, яким зазвичай вважають SputnikNews, присвячений Україні особливо фокусується на інформаціях про терени, які фактично перебувають під контролем РФ (Крим, так звані ДНР/ЛНР). Власне статті про Крим найчастіше присвячені наголошенню міжнародного визнання факту окупації півострова РФ (наводячи, зокрема, вислови таких політиків як Франсуа Філлон, Найджел Суссман, Андерс Рассмусен), переконуванню читача у покращенні життєвих умов мешканців Криму (наприклад, цитуючи кримських татарів, які населяють півострів) та вказуванні на присутність сильних загонів ЗС РФ на цій території. До цієї категорії приписано й тексти з такими назвами: «Європейські та українські політики приїхали до Криму», «Філлон про Крим: ми теж змінювали кордони», «Кримські татари про життя в складі Російської Федерації», «Чорноморський флот провів ракетні обстріли в Криму». Аналіз усіх статей на цю тематику дозволяє ствердити, що ці публікації можуть послужити переконуванню польського читача, ніби питання Криму вже розв’язане. Тобто Захід визнав результат референдуму, а РФ ніколи не допустить повернення цих земель під контроль Києва.

Дещо інше інформаційне навантаження містять публікації на тему ДНР/ЛНР. Завдяки публікаціям, таким як «Київ не припиняє ‘витісняти’ Донбас з України», «Українські солдати обстріляли донецьку станцію очищення води», «Лавров: Росія не залишить у біді мешканців Донбасу», «Захарченко оголосив строк розгромлення України», формують враження про те, що українська влада спеціально прагне відітнути Україну від Донбасу або щиро ненавидить мешканців Луганської та Донецької областей. Така думка також створює переконання, ніби лише Росія турбується про мешканців Донбасу. Цікаво також те, що так звані ДНР і ЛНР представлені як дуже сильні державні організми, здатні своєю «міццю» загрожувати Києву.

Дивною видається відносно невелика кількість уваги, яку «Спутнік» присвячує питанням зростання українського націоналізму. Складно доказати, що березневі події (такі як обстріл консульства Польщі в Луцьку чи вбивство Д. Вороненкова) були недостатніми приводами аби розпочати різку пропагандистську атаку. Тим не менше можна припускати, що принаймні в цьому періоді спеціально відійшли від такого типу наративу. Однак варто тут наголосити, що тексти про зростання націоналізму в Україні в березні 2017 року зосереджувались на розгляді таких організацій як «Національний корпус» чи «Правий сектор». Це проявлялось, наприклад, розміщенням  фотографій з акцій цих організацій у статтях, які насправді жодною мірою їх не стосувались. Прикладами таких публікацій є, зокрема, «Радикалісти напали на активістів ‘Українського вибору’ на могилі Тараса Шевченка» – на світлині бачимо символи «Національного корпусу» та «МЗС Росії: Київ сприяє радикалам» – видно логотип «Правого сектора». Російська пропаганда стосовно зростання націоналізму в Україні надалі може зосереджуватись на дискредитації цих організацій та на перетворенні їх у сильно впливові на читача чи слухача символи (особливо це стосується «Національного корпусу», про який все ж таки в Польщі рідко можна почути).

Польська версія сайту SputnikNews чималу кількість уваги присвятила президенту України Петрові Порошенку. Хоча 22 статті (7,67% з усього на українську тему,  1,88% з усіх публікацій) у масштабі місяця не здається значним числом, але ситуація виглядатиме дещо інакше, якщо ми зіставимо її з кількістю публікацій, присвячених президенту РФ – Володимиру Путіну (23 статті, 1,97% з усіх публікацій).

Повідомлення, які стосуються Порошенка, найчастіше нейтрально забарвлені і стосуються його коментарів на тему політичних подій. Проте, зараз з’являються певні статті, покликані показати польському читачу П.Порошенка як особу, відірвану від політичної дійсності. Такі тексти як «Порошенко виставить ДНР і ЛНР рахунок за втрати у зв’язку з блокадою Донбасу» чи «Порошенко намагається переконати світ, що Київ ‘не має з нічим нічого спільного’» своїм наративом опосередковано б’ють по президенту, створюючи його образ як нахабної і некомпетентної особи.

У зіставленні публікацій, присвячених лідерам держав, безсумнівно переважає Дональд Трамп (53 статті, 4,53% з усіх публікацій). Варто тут згадати, що крім шести днів у березні 2017 року тексти стосовно новообраного президента США з'являлись щоденно (від одного матеріалу до п'яти щодня). Публікації про Д. Трампа найчастіше мали нейтральне емоційне забарвлення. Часто вони торкалися ставлення президента США до РФ чи безпосередньо В.Путіна (низка статей присвячена була обом президентом одночасно). Їхній зміст часто почергово стосувався ймовірного російсько-американського зближення та «несподіваного» загострення між цими країнами. Часто у статтях про Трампа розглядалися питання радше нижчого рангу. Прикладами можуть послужити публікації з такими назвами: «Володимир Путін із зачіскою а ля Дональд Трамп» чи «McDonald's vs. Трамп».

Залишається винятковою інтригою, чому SputnikNews настільки величезну увагу приділяє подіям, пов’язаним із президентом США, не зраджуючи при цьому бажанню такого ж детального інформування польських читачів про проблеми президента РФ. Подібна кількість, як і в попередньому прикладі, виступає й у випадку зі статтями на тему проблематики «НАТО» (38 статей, 3,25% з усіх публікацій). Ці тексти регулярно з'являлися, майже щоденно (за винятком шести днів на місяць – від однієї до трьох статей у день). Вони намагаються переконати польського читача, що не Росія, а Північноатлантичний Альянс є агресором, який прагне конфронтації з РФ. Цьому можуть служити такі публікації: «Freitag: НАТО не дбає про демократію, сприяючи агресивній експансії», «НАТО повинно зберігати пильність і зміцнити охорону на східних кордонах». Частина статей на цю тематику торкається зосередженню військ НАТО в балтійських країнах та в Польщі. Ці тексти містять формулювання, через які дислокація загонів НАТО в Центральній і Східній Європі та прагнення до інтеграції із Альянсом Грузії й України б’ють по «національному інтересу» Росії, провокуючи її до дій мілітарного характеру.

Таким чином, SputnikNews прагне зміцнити переконання серед польських читачів, що власне «підлий» Захід всіляким чином провокує Росію, а факт зближення України та Грузії з НАТО являє лише прояв агресивних намірів Альянсу. Водночас цей наратив супроводжує зовсім інший, згідно з яким у НАТО присутні «розсудливі» сили, які прагнуть заключити консенсус із РФ. Прикладами статей, утриманих у цій тональності, є «Генеральний штаб Росії та НАТО вперше після замороження відносин провели розмову» і «Генеральний секретар НАТО. Діалог з Росією потрібний». Публікації на тему НАТО часто використовуються для окремих (одноразових) атак на уряди даних країн (у березні найчастіше Литви, Естонії та України) – наприклад, «Литва пропонує перенесення штабів НАТО ближче до східного кордону Альянсу» або «НАТО занепокоєне залізничною блокадою Донбасу».

Цікаво, що наратив такої тематики не лише покликаний довести польським читачам агресивні наміри Заходу, але використовується для інших потреб пропаганди. Сайт SputnikNews використовує її залежно від потреб з метою формування негативної інформації стосовно певних держав (Литва, Латвія, США, Польща, Україна), політично-суспільних подій (наприклад, блокада Донбасу) чи створення позитивного образу своєї держави (наприклад, відповідне представлення висловів західних політиків, які свідчать про те, що путінська Росія може бути для них партнером).

ПІДСУМКИ  

Вищенаведені дані дають нам підстави стверджувати, що українська проблематика російської пропаганди в Польщі відіграє важливу роль, складаючи майже ¼ публікацій сайту SputnikNews. Приблизно 60% інформації про Україну складає реакція на вислови українських політиків, фрагменти висловів російських політиків (стосовно України), реакція на політичні та суспільні події в Україні.

Серед тем, пов’язаних з цим питанням, найбільше зацікавлення викликала проблематика Криму та територій ДНР/ЛНР. Отже, переважає російська інформація, присвячена теренам, підконтрольним Кремлю. Ймовірно, метою є зміцнення серед польських читачів думки, ніби поведінка Кремля є природною й навіть необхідною (окупація Криму, сприяння сепаратизму в Україні). Метою такої інформаційної кампанії може бути також протидія повідомленням польських ЗМІ, за якими Росія відповідає за вибух війни в Україні та погіршення життєвих умов населення. Реалізацією цієї мети може певною мірою пояснити невелике зацікавлення тематикою військових дій, яка змушує читача задати собі небезпечні з погляду РФ питання про хід конфлікту (відповіді можуть бути суперечні з наративом, за яким Росія є стороною, що намагається забезпечити спокій на Донбасі).

Надалі важливим огнивом пропаганди є питання НАТО. Ця структура не лише представлена як агресор, що провокує Москву (це використовується для виправдання цілої палітри інформації, яка створюється згідно з потребою: включення цієї тематики до інформаційних атак, які вже тривають впродовж довшого часу, зосереджених довкола іншої тематики – наприклад «антиросійська політика Литви»). Крім того, інтригує, що принаймні в березні 2017 року SputnikNews не порушував тематику націоналізму. Певною мірою дивує також невелика увага до створення позитивного образу В. Путіна в Польщі. Можливо, з огляду на специфіку польського адресата (загальне негативне ставлення до Путіна) було вирішено відкинути цей напрямок у переконанні про потенційну неможливість створити позитивний образ політика для польських читачів.

Міхал МАРЕК (Michal MAREK),

аспірант Факультету міжнародних та політичних студій Ягеллоньского Університету (Польща)



[1] Значно частіше в польській мові вживається форма – «радикали» (пол. – radyka?owie). Рідко вживана форма «радикалісти» (пол. – radykali?ci), яку використовують автори SputnikNews у загальному переконанні вважається неправильною.