Поиск по сайту:

Публикации экспертов

БРАЗИЛИЯ И УКРАИНА – «ВЗАИМОВЫГОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО»
За 18 лет сотрудничества Украине и Бразилии удалось достичь многого. Начиная с момента установления дипломатических отношений, 11 февраля 1992 года, страны заключили более 70 двусторонних нормативно-правовых документов, и еще целый перечень готов к подписанию. Из-за мирового кризиса в 2009 году объемы двусторонней торговли с Бразилией сократились более чем вдвое. Общий объем торговли упал с $1 млрд до $496 млн. Объем экспорта снизился в четыре раза – до $118 млн, а импорта – до $378 млн. Такие цифры были вызваны мировым финансовым кризисом. Однако по итогам первых 6 месяцев 2010 г. динамика двусторонней торговли стала выравниваться. Товарооборот за этот период составил $338,1 млн. Экспорт из Украины в Бразилию увеличился в 3,5 раза и составил $128,2 млн, импорт в Украину вырос на 37,6% и достиг $209,9 млн. Несмотря на большое расстояние между странами, сегодня есть все условия для плодотворного сотрудничества. Причем оно может касаться не только гражданской, но и военной сфер. После наблюдавшейся в последнее время стагнации, бразильский рынок вооружения стал демонстрировать серьезные перспективы. Эксперты прогнозируют, что в связи с нарастанием межгосударственных противоречий в регионе и конфликтами в соседних странах, способными дестабилизировать ситуацию в бассейне Амазонки, основное внимание бразильское правительство будет уделять закупке техники, необходимой для обеспечения безопасности. В этом направлении Украина может стать для Бразилии хорошим партнером. Сегодня Бразилия является наиболее мощным и самым влиятельным государством в регионе, активным игроком на международной арене.
Все публикации
Комментарии
30 марта 2017 10:11

Володимир КОПЧАК: «ІНЦИДЕНТ У ЛУЦЬКУ - СВІДЧЕННЯ ТОГО, ЩО СТРАТЕГІЯ КРЕМЛЯ ІЗ РОЗХИТУВАННЯ УКРАЇНИ ПЕРЕЙШЛА У НОВУ ФАЗУ»

Методи Москви стають все більш зухвалими, хоча і цілком очікуваними. А ставка на руйнування українсько-польських відносин є одним із механізмів даної стратегії, зокрема, задля того, щоб збурити західноукраїнський регіон – найбільш патріотичний у протидії агресії Кремля (та за логікою того ж самого Кремля)… А резонування «антипольського» наративу є безпрограшним варіантом, як вважають ляльководи у Москві. 

Процес цей було започатковано, до речі, у Польщі. Наприклад, протягом 2014-2016 рр. відбулася низка руйнувань українських пам’яток у Східній Польщі у прикордонних із Україною районах. Робилося це масово, системно і настільки зухвало, що рука Кремля не викликала сумнівів. Не даватиму ретроспективи - у Польщі вдосталь адекватних людей, хто системно звертає на це увагу. Інша річ - наскільки до них дослуховуються…

Все це робилося із прицілом на отримання «симетричної» відповіді з української сторони. Українські осередки (в тому числі, відверто націоналістичні) трималися і не відповідали, чому є природне пояснення – їм було чим займатися на власному східному фронті…

А 2017 рік демонструє, що проросійські осередки та агенти впливу Кремля, в тому числі, й у західних регіонах України остаточно активовано… А інцидент із консульством РП у Луцьку – не перший і, на жаль, не останній. 

Небезпека цієї ситуації полягає в тому, що сіється ненависть між поляками  і українцями на «горизонтальному рівні». Всім людям по обидві сторони кордону, насамперед, українцям, що, приміром, працюють у Польщі чи полякам, що мають сталі стосунки із Україною та українцями, не поясниш усієї глибини глибин гібридних методів роботи Кремля, що є очевидними для експертного середовища по обидва боки кордону. Ми можемо отримати дуже небезпечно парадоксальну ситуацію, коли на вищому політичному рівні у нас «мир, дружба, жувачка» і «спільне європейське майбутнє», а на пересічному рівні – штучно сформована ззовні побутова ненависть, замішана на історичних ранах і псевдоісторичних скелетах у шафі. В певний момент ми просто не зможемо "засунути фарш назад у м’ясорубку"… Закривати на це очі більше. списуючи все на маргиналів по обидва боки кордону, не можна.

Дієвий рецепт протидії таким акціям – очевидний. Знайти реальних винуватців хоча б однієї з таких акцій – що у Польщі, що в Україні (наприклад, Луцького теракту). Встановити весь ланцюг від прийняття рішень до виконання і показово покарати злочинців. Так, зробити це буде не просто. Однак на те й існують компетентні органи, щоб вирішувати непрості завдання, до того ж у непростий, загрозливий період для держави.

Стосується як Києва, так і Варшави…