Деятельность ЦИАКР
20 июля 2016 8:39

ЕКСПЕРТИ ПІДВЕЛИ ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ САМІТУ НАТО

Міжнародну конференцію «Саміт НАТО у Варшаві – результати для України» провели у Києві 19 липня Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) та Представництво НАТО в Україні.

Відкрили міжнародний захід керівник Центру інформації та документації НАТО Наталія Немилівська, головний координатор з політичних питань Офісу зв'язку НАТО у Києві Оксана Осадча та директор аналітичного Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

У конференції взяли участь керівник відділу з питань роботи з країнами членами та країнами партнерами НАТО штаб-квартири НАТО Герлінде Нігус, народний депутат України Борис Тарасюк, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олександр Литвиненко, заступник міністра оборони України Ігор  Долгов, голова Міжнародного секретаріату з безпеки та військового співробітництва між Україною і НАТО, представник української сторони у підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук, заступник глави дипломатичної місії посольства Польщі в Україні Рафаль Вольскі, заступник глави дипломатичної місії посольства США в Україні Джордж Кент, повноважний міністр посольства Литовської Республіки в Україні Йонас Даніляускас, а також чисельні експерти з питань безпеки країн – членів НАТО і України.

«Найважливішим у співробітництві з НАТО для України є перехід до практичної площини у сфері модернізації радянських та створення нових озброєнь, оскільки лише у такий спосіб західні партнери можуть перетворитися на союзників», - зазначив у відкритті міжнародної конференції директор ЦДАКР Валентин Бадрак, додавши, що саме такий перехід до нового етапу співробітництва може відбутися за умов змін свідомості української влади, забезпечення прозорих, зрозумілих для Заходу правил гри на українському ринку, включаючи прийняття відповідних законів, програм та початку транспарентної приватизації частини підприємств оборонної промисловості, а також забезпечення захисту приватних і іноземних інвестицій.

Експерт також зазначив, що для українського суспільства надзвичайно важливо дізнатися, чи є Україна активом для НАТО і чи не залишиться вона сірою буферною зоною. Бадрак наголосив, що Україна має раз і назавжди відірватися від Росії у сфері оборонних технологій та виробництв озброєнь та військової техніки – без цього не варто очікувати на реалістичне повномасштабне співробітництво з країнами НАТО у сфері озброєнь.

Народний депутат України, колишній міністр закордонних справ України (1998-2000, 2005-2007) Борис Тарасюк у своїй промові зазначив, що Саміт НАТО у Варшаві виявився безпрецедентною подією, водночас для України мають місце й певні розчарування. Зокрема, як зауважив перший український євроатлантист, українці не почули підтвердження тез Бухарестського саміту 2008 року – про те, що Україна (та Грузія) стануть членами НАТО, а також розчаровані мовчанням щодо можливих постачань озброєнь та військової техніки. Однак «… саміт поклав край дворічному паралічу НАТО», - резюмував Борис Тарасюк.

При цьому радник-посланник (заступник глави дипломатичної місії) посольства Польщі в Україні Рафаль Вольські заявив, що у Варшаві главами оборонних відомств України та Польщі підписано Угоду про військово-технічне співробітництво, яка передбачає постачання зброї та техніки. Він додав, що Угода була підписана в рамках саміту Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який відбувався 8-9 липня.

«На саміті глава міністерства національної оборони Республіки Польща Антоні Мацєревич та міністр оборони України Степан Полторак підписали угоду про поставки зброї, військової техніки, а також про надання послуг військово-технічного характеру», - відзначив Вольські.

Між іншим, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко заявив у своїй промові, що військова сила стає основою політики національної безпеки. Це принципова зміна, і ми маємо це чітко усвідомлювати», - підкреслив О.Литвиненко.

Щодо результатів саміту НАТО заступник секретаря РНБОУ переконаний, що Україні варто використовувати вже існуючі механізми співробітництва з НАТО, які далеко не використані. При цьому, говорячи про посилення оборонного потенціалу України, Олександр Литвиненко визначив за важливе на сучасному етапі зосередитися на модернізації радянських озброєнь, оскільки економічно Україна не може забезпечити найближчими роками масштабне переозброєння армії.

«Тоді як Чорноморсько-Каспійський регіон дестабілізований, про що свідчать, зокрема, події останніх днів у Туреччини і Вірменії, в Україні йде справжня війна: противник продовжує обстріл з великокаліберного артозброєння не тільки вдень, а й вночі, щодня гинуть українські солдати», - зазначає заступник секретаря РНБО. За його словами, поява в Україні компактної, але оснащеної сучасним озброєнням армії – це питання перспективи.

«Війна - це гроші, а Україна сьогодні - одна з найбідніших країн в Європі», - визнав він. Як підкреслив Литвиненко, в умовах обмеженого оборонного бюджету критичне значення для підвищення боєготовності армії набуває підвищення ефективності використання наявного арсеналу озброєнь і військової техніки, а також якісне підвищення ефективності всієї системи органів системи безпеки і оборони, і, в першу чергу, військового управління і розвідки.

Оцінюючи практичне значення рішень Варшавського саміту НАТО для України, заступник секретаря РНБО сказав: «НАТО зробив безпрецедентний крок з надання Україні більших можливостей у проведенні інституційних реформ, і Україна повинна скористатися цими можливостями». «Давайте працювати над конкретними проектами», - додав він. У зв'язку з цим заступник секретаря РНБОУ особливо акцентував увагу на необхідності переведення у практичну площину планів Києва з переходу оборонного сектору на стандарти альянсу. За його словами, майбутнє євроатлантичної інтеграції України вирішується сьогодні у зоні бойових дій – Авдіївці, Широкіно, Попасній...

Як переконаний Литвиненко, першочерговим пріоритетом військової реформи має стати зміна ідеології реформування в частині ставлення до потреб армії і солдата в комплексному плані, підкресливши, що «якщо солдат буде залишатися лише засобом, ніякої євроатлантичної інтеграції не буде». 

У свою чергу заступник міністра оборони Ігор Долгов висловився, що Україна через війну на Донбасі вже реалізує стратегію НАТО щодо стримування Росії в Європі. На думку Долгова, стратегія стримування РФ є головним геополітичним фактором, який буде домінувати і визначати дії не тільки країн-членів НАТО, а й інших гравців в сфері безпеки на більш тривалий період.

«Україна є одним з потужних факторів стримування, в тому числі, і в контексті здійснення політики НАТО на наступні періоди», – заявив заступник міністра. «На жаль, стримування для нас – це війна, яка триває. Ось, продовжуючи антитерористичну операцію, ми тим самим реалізуємо, хочемо ми цього чи ні, стратегію НАТО, оскільки, все що ми там робимо, є стримуванням Росії», – сказав Долгов. За його словами, це треба усвідомити, і, відштовхуючись від цього, потрібно будувати всі наступні плани щодо того, куди Україна рухається і які кроки для цього робити. Долгов також підкреслив, що партнерство НАТО з Україною в контексті концепції стримування набуває особливого значення.

Представник української сторони в підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук виступив за обмін досвідом між спецслужбами України і країн НАТО, однак застеріг від негайного і бездумного реформування українських спецслужб. «Будемо відверті: нам є чому повчитися у спецслужб країн НАТО, але є багато чому повчитися і в нас такому, чого наші колеги не знають. Я хочу сказати, що мирний час, який тривав десятиліттями, розхолодив спецслужби країн Альянсу», – вважає Марчук. Як приклад він навів нещодавні теракти в Парижі.

На його думку, на окрему увагу заслуговує спроба державного перевороту в Туреччині, яка є членом НАТО. «У кого в Європі є досвід війни, отриманий нещодавно? Ні у кого. А у нас є колосальний досвід, якого не має жодна країн Європи», – переконаний Марчук.

У зв'язку з цим Марчук зазначив, що існують рекомендації щодо реформування Служби безпеки України. «Але що це за рекомендації? Правильно, рекомендації на основі спокійної, наприклад, Швейцарії. Тобто рекомендації щодо реформування СБУ, виходячи з європейської спокійної ситуації», – підкреслив він.

На думку екс-глави СБУ, говорити про реформування спецслужб можна буде, «коли закінчиться війна і буде мирна ситуація вже років 10-15, тоді про це говорити можна, досліджувати і реалізовувати»…

Більше - у фотогалереї нижче...