Поиск по сайту:
Деятельность ЦИАКР
14 марта 2016 18:25

ЦДАКР ВИСТУПИВ СПІВОРГАНІЗАТОРОМ МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ «МІЛІТАРИЗАЦІЯ ОКУПОВАНОГО КРИМУ ЯК ЗАГРОЗА МІЖНАРОДНІЙ БЕЗПЕЦІ»

Два роки окупації Криму Російською Федерацією яскраво продемонстрували не лише українцям, а й світовій спільноті дійсні причини захоплення півострову – побудова чорноморської фортеці та створення плацдарму для реалізації військових погроз країнам Європи. Для Кремля питання захисту «руських» чи «російськомовного населення» не було першочерговим, а було і залишається лише підставою для досягнення власних інтересів та задоволення імперських амбіцій.

14 березня у Києві проходить Міжнародна конференція «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці».

Організатором конференції виступили фонд «Майдан закордонних справ», Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), Інститут стратегічних чорноморських досліджень за підтримки Фонду Конрада Аденауера. Основними медіа-партнерами є інформаційне агентство Black Sea News та інформаційно-консалтингова компанія (ІКК) Defence Express.

У заході взяли участь українські та міжнародні експерти-фахівці з питань міжнародної безпеки, стратегічних наслідків мілітаризації окупованих територій і заморожених конфліктів. Організатори розкрили і проаналізувати виклики глобальній безпеці в ході мілітаризації Криму і обговорили стратегію деокупації.

Нижче виносимо на розгляд аналітичну розробку експертів ЦДАКР, а також низку фото безпосередньо  із вказаного заходу.

З початком військової агресії Росії проти України в Криму, Кремль цілеспрямовано наповнював, в буквальному розумінні – «нашпиговував», півострів особовим складом та технікою.

Якщо загальна чисельність персоналу Чорноморського флоту РФ за станом на 1 січня 2014 р. становила близько 17 тис. осіб, з яких на території України перебувало 12500 осіб, то за два роки окупації ці показники суттєво змінилися в бік зростання. За станом на лютий 2016 року на території окупованого Криму вже перебуває близько 24 тис. військовослужбовців.

Також значно зросла кількість озброєння та військової техніки. За оцінками ЦДАКР, якщо до окупації у складі кримського угруповання російських військ нараховувалося 24 бойових кораблі, 92 БМП, 24 артилерійських системи калібру понад 100 мм, 59 бойових літаків та вертольотів, 2 підводних човни, то на сьогодні чисельність танків та бойових броньованих машин зросла в 6,8 разів, артилерійських систем в 7,2 рази, бойових літаків та вертольотів у 2,2 рази, підводних човнів удвічі (Таблиця 1).

Таблиця 1

Порівняльна таблиця чисельності особового складу та техніки РФ в Криму за станом на початок 2014 та 2016 років

Відповідно до заяви в липні 2015 року командувача Чорноморським флотом РФ адмірала Олександра Вітко, на території Криму сформоване самодостатнє міжвидове  угруповання. Функціонально воно включає три основних компоненти – сухопутний, повітряний та морський (Рис. 1).

Це дозволяє РФ проводити комплексні військові операції на Південно-Західному стратегічному напрямку РФ, який охоплює акваторії Азовського та Чорного морів, прибережні території та відповідний повітряний простір, а також у дальній операційній зоні – Середземному морі.

До наземного компоненту увійшли: морська піхота, берегова оборона ЧФ РФ, берегові ракетно-артилерійські війська, частини Повітрянодесантних військ, сили та засоби ППО.

Основу сухопутного компонента російських військ в Криму становлять 810 обрмп (Севастополь), 126 обрбо (Сімферополь), 15 обрбр (Севастополь), 127 орбр (Сімферополь), 1096 зрп (Севастополь), 8 ап (Сімферополь), 68 оміп (Євпаторія), 4 полк РХБз (Севастополь). ППО забезпечує  31 дивізія протиповітряної оборони 4 армії ВПС і ППО частини якої розміщені в Севастополі, Феодосії та Євпаторії (Рис. 2).

На сьогодні одним із основних завдань зазначеного компонента є прикриття Кримських перешийків, а також підтримання готовності до можливого вторгнення на материкову частину України з території Криму. Наповнення наземного компоненту озброєнням та технікою здійснювалося з континентальної частини РФ, в тому числі за рахунок сучасних зразків виробництва російського оборонного-промислового комплексу. Так, Кремль перекинув на територію Криму батареї зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир-С1», що надійшли на озброєння тільки кілька років тому. Ці комплекси здатні вражати як повітряні, так і наземні легкоброньовані цілі, а також обстрілювати військові та промислові об'єкти. Також на озброєння сил ППО з території Росії надійшли ЗРК С-300ПМУ .

На узбережжі Криму вже розгорнуто російські протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», що призначені для ураження не тільки надводних кораблів різних класів і типів, але і наземні цілі. (Один «Бастіон» за рахунок самонавідної протикорабельної ракети «Онікс» здатний забезпечити захист узбережжя протяжністю більше 600 км.)

Також РФ перекинула на півострів берегові ракетні комплекси (БРК) «Бал», які раніше дислокувалися на Каспії. Дивізіон цих БРК був перебазований в Севастополь і введений до складу 15-ї окремої новосформованої берегової ракетної бригади. БРК «Бал» призначений для контролю територіальних вод і представляє собою мобільну систему, що несе протикорабельні ракети (ПКР) типу Х-35/Х-35Е і Х-35У/Х-35УЕ в транспортно-пускових контейнерах (ТПК). Дальність ураження ракетою Х-35Е складає 120 км, а ракетою Х-35У - 260 км.

810 обрмп ЧФ РФ стала одним із основних з’єднань міжвидового угруповання Збройних сил Росії в Криму, здатним виконувати широкий спектр бойових та спеціальних завдань, в тому числі і закордоном. Так її підрозділи залучаються до участі в бойових діях на території Сирії.

Повітряний компонент має у своєму складі бомбардувальну, штурмову, винищувальну, армійську авіації, що входять до складу 4 Армії ВПС і ППО та морську  авіацію ЧФ РФ (Рис 3). 

На додаток до існуючої морської авіації Чорноморського флоту РФ (43 омшап (Саки) та 318 озмап (Кача) в Криму було створено нове авіаційне з’єднання – 27 змішану авіаційну дивізію у складі трьох різнорідних полків (37 змап (Гвардійське), 38 вап (Бельбек), 39 вертп (Джанкой). В цілому зазначене авіаційне угруповання здатне виконувати бойові завдання на всю глибину Чорноморського регіону, а також здійснювати підтримку російських військ з повітря на півночі Криму.

На озброєння повітряного компоненту надійшли нові винищувачі Су-30СМ, модернізовані Су-27СМ та фронтові бомбардувальники Су-24М, штурмовики Су-25СМ. Крім того, до складу 39 вертолітного полку – вертольоти типу Ка-52, Мі-28Н та Мі-8АМТШ.

До морського компоненту належать надводні та підводні сили ЧФ РФ. При цьому до надводних входять ударні сили (ракетно-артилерійські кораблі), десантні сили (великі та малі десантні кораблі), сили охорони водного району (протичовнові та мінно-тральні кораблі).


На сьогодні цей компонент угруповання російських військ включає сили у складі: 30 днк, 41 бркк, 68 брковр, 11 брпч, 197 брдк, 4 брпч. (Рис. 4).

Наявний корабельний склад ЧФ РФ дозволяє вирішувати завдання, як у ближній морській операційній зоні (контроль прилеглої до Криму морської акваторії, а також проведення морських десантних операцій проти України), так і у дальній (підтримання постійної військово-морської присутності Росії у Середземному морі, а також забезпечення дій російських військ в Сирії).

За час окупації Криму на території півострова було сформовано:

- 30 дивізію надводних кораблів (Севастополь). До складу увійшли корабельні з’єднання ЧФ, що базувались у Криму до його анексії Росією;

- 27 змішану авіаційну дивізію (Бельбек, Севастополь);

- 31 дивізію ППО (Севастополь);

-126 окрему бригаду берегової оборони (н.п. Перевальне) БВ ЧФ на базі колишньої 36 обрбо ВМСУ;

- 15 окрему берегову ракетну бригаду (Севастополь) БВ ЧФ;

- 8 артилерійський полк БВ ЧФ (Сімферополь);

Також було введено до бойового складу ЧФ РФ малі ракетні кораблі проекту 21631 («Буян-М») «Зелёный Дол» та «Серпухов» (грудень 2015 року), оснащені ракетним комплексом «Калибр-НК» та дизель-електричні підводні човни проекту 636.3 «Новороссийск» (жовтень 2015 року) та «Ростов-на-Дону» (грудень 2015 року), озброєні ракетним комплексом «Калибр-ПЛ».

Таким чином, на теперішній час розрахунковий сумарний ракетний залп збільшився в 1,5 рази, зокрема зі 142 до 264 ракет.

Фактично РФ на сьогодні створила з півострова «залізну фортецю», яка здатна не лише забезпечити власний захист, а й наносити ракетні удари по наземних об’єктах в центрі та півдні України. А якщо чутки про те, що Володимир Путін ще в серпні 2014 року «дав добро» на розміщення в Криму ОТРК «Іскандер» з ядерними зарядами справдяться, то загроза зростає не лише для українців, а й для мешканців країн східної Європи (Рис. 5)

Так, під удар з боку ракетного комплексу «Іскандер-М» можуть потрапити більша частина Молдови, а також узбережжя Румунії, Болгарії та Туреччини, адже комплекс здатний знищувати засоби вогневого ураження, засоби протиракетної і протиповітряної оборони, літаки і вертольоти на аеродромах, командні пункти та вузли зв’язку, найважливіші об’єкти цивільної інфраструктури на відстані до 500 км. Крім того, не слід виключати, що Москва може розмістити на півострові комплекс «Іскандер-К» - варіант, де використовуються крилаті ракети Р-500, які за різними джерелами здатні діяти на дальність до 2000 км. Це вже загрожує території країн Кавказу, Центральної та всієї Східної Європи.

Додає також загрози військовим та цивільним об’єктам застосування ракетного комплексу «Калибр-НК», якими оснащені ракетні кораблі «Зелёный Дол» та «Серпухов», а також ПЧ «Новороссийск», що нещодавно введені до складу ЧФ РФ. За даними МО РФ застосування ракет 3М14 з цього комплексу дозволяє уражати цілі на дальність до 1500 км  по наземних цілям.

І нарешті головне, Кремль розраховує розмістити на авіабазі у Гвардійському (Крим) ракетоносці Ту-22М3, радіус бойової дії яких становить приблизно 2400 км. Основним озброєнням для Ту-22М3 є крилаті ракети Х-22, з дальністю пуску до 500 км і швидкістю польоту до 4000 км/год, та ракети Х-15, з дальністю до 250 км і швидкістю до 6000 км/год. Обидві ракети можуть оснащуватися ядерними бойовими частинами. Фактично бойовий радіус дії Ту-22М3 з урахуванням дальності польоту крилатої ракети, достатній для того, щоб повністю покрити територію всієї Західної Європи.

Загалом поєднання ракетоносіїв Ту-22М3 та ОТРК «Іскандер-К» в Криму дозволяє непередбачуваному Кремлю отримати потужну ударну силу, яка безумовно ставить під сумнів мир та спокій не лише в Чорноморському регіоні, а й в усій Європі

Однак це не межа наповнення особовим складом та технікою Криму. Відповідно до планів Кремля до 2020-2025 років чисельність  особового складу ЗС РФ в Криму має зрости до 43 тис., кількість танків має досягти 100 од., БМП/БТР - 1150, артилерійських систем різного калібру - 400, бойових літаків - 150, вертольотів - 95, берегових ракетних комплексів – 50, бойових кораблів – 33, підводних човнів – 7.

Безумовно, таке накопичення сил на окупованому півострові, Кремль пояснює розширенням НАТО на схід, розгортанням американської системи ПРО поблизу кордонів з РФ, передислокацією окремих бойових частин та підрозділів Альянсу впритул до Росії, зокрема в Прибалтику, збільшенням спільних навчань НАТО, тощо. Однак Москва підміняє факти, і нічого не говорить про те, що загрози в першу чергу йдуть з боку Росії і, що Європа намагається на них реагувати. На сьогодні жодна з держав східної Європи, в тому числі країни Прибалтики, не мають на своєму озброєнні ударні ракетні комплекси великої дії, на кшталт таких, що має РФ. До того ж банальне порівняння масштабів проведення навчань в НАТО та в РФ неспівставне.

Так у вересні 2015 року Кремль провів навчання Центрального військового округу до яких було залучено 95 000 солдатів і офіцерів, близько 7000 одиниць військової техніки, більше 150 літаків та 20 кораблів. В свою чергу НАТО в період 28 вересня по 6 листопада 2015 року провело наймасштабніші навчання в Європі за всю свою історію  - Trident Juncture 2015, участь в яких прийняли всього-на-всього 36000 військовослужбовців на території Італії, Португалії, Іспанії, Канади, Норвегії, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, а також в Атлантичному океані і Середземному морі.

І це все відбувається на фоні того, що РФ фактично нічого не зробила для покращення життя звичайних цивільних кримчан та створення, як бажалося «Кримського Лас-Вегасу». На півострові перестали функціонувати традиційні схеми поставок з території континентальної України, звідки надходило близько 80% продовольчих товарів, електрики, води тощо. Сьогодні російські можновладці констатують, що анексований півострів став одним з найбільш дотаційних регіонів Росії. Як повідомляла «Новая газета», рівень дотацій Криму складає 85%. Даний показник не набагато кращий від самого дотаційного регіону РФ – Інгушетії (87%). Більше того, Крим обігнав Чечню за кількістю дотацій з федерального бюджету, рівень яких там становить 82%.

Всі проекти по збільшенню прибутковості в Криму так і залишаються виключно на папері, і немає жодних гарантій, що вони коли-небудь будуть втілені в життя. Однак про військових ніхто не забуває. Для флоту будується військове містечко нового типу в Сімферопольському районі, в якому враховані всі сучасні вимоги до розміщення та проживання військовослужбовців, розміщення техніки і передбачена соціальна інфраструктура. Відбувається заселення нового мікрорайону в севастопольській бухті Козача, в якому побудовані 50 житлових будинків на 2109 квартир.

Таким чином, факти говорять самі за себе. Крим перетворений у чорноморську фортецю та плацдарм для поширення імперських амбіцій Кремля на схід та забезпечення присутності в Середземномор’ї. Населення ж півострову, одурманене російською пропагандою, повернулося в «радянські часи», але з набагато екстремальнішими умовами та примарними перспективами.

Варто наголосити: Росія, яка зруйнувала існуючу протягом десятиліть світову та регіональну системи безпеки, рухається у бік подальшої конфронтації з усім цивілізованим світом. ЦДАКР внаслідок наявної та подальшої мілітаризації регіону прогнозує посилення напруження у Чорноморському басейні та проведення Росією низки ризикованих провокацій, спрямованих на примус Західного світу визнати РФ наддержавою. З метою запобігання деструктивним діям Росії ЦДАКР пропонує розглянути питання посилення економічних та технологічних санкцій, формування потужної антипутінської коаліції з дієвою системою внутрішнього контролю. Остання має стати запобіжником для низки країн, які намагаються в обхід санкцій торгувати з Росією критичною продукцією. Особливої ваги набуває ідея блокування поставок Росії високоточних верстатів, високотехнологічної продукції, що має на меті унеможливити реалізацію заявлених Кремлем програм щодо створення винищувача, бомбардувальника та військового транспортника нового покоління, а також нової високоточної ракетної зброї. Слід усвідомити, що Москва захопленням та тотальною мілітаризацією Криму загрожує не стільки Україні, скільки європейським країнам НАТО.  

Колектив експертів Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння