Поиск по сайту:
Деятельность ЦИАКР
20 марта 2015 13:33

ЦДАКР ТА «РАДА РЕФОРМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ» ПРОВЕЛИ КРУГЛИЙ СТІЛ «НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ АГРЕСІЇ З БОКУ РОСІЇ»

19 березня в інформагентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Невідкладні заходи щодо підвищення обороноздатності України в умовах агресії з боку Росії», організаторами якого виступили Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) та громадська ініціатива «Рада Реформ Національної Безпеки».

Повна відео трансляція заходу за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=_901fWrCMcI

Нижче наведемо ряд експертних оцінок від учасників заходу.

Експерти радять відновити Об'єднане оперативне командування

В Україні має бути відновлена структура військового управління центрального рівня - Об'єднане оперативне командування ЗСУ, призначене, зокрема, для оперативного планування та управління міжвидовими угрупованнями військ (сил).

«Ми зараз рік воюємо без центрального органу бойового управління, бо Генеральний штаб не є органом центрального оборонного управління. Ні Росія, ні США, ні інші країни генеральним штабом не управляють бойовими підрозділами. Для цього у великих країнах є територіальне командування, а в менш великих (як свідчить досвід вже і Великої Британії, і багатьох інших країн), воно по різному називається, але це те, що ми називали Об'єднаним оперативним командуванням», - заявив голова Експертної ради Леонід Поляков.

На його переконання, у перспективі Міністерство оборони і Генеральний штаб паралельно мали б інтегруватися в єдину структуру, "щоб ми вже забули про ці псевдорозподіли, які є просто дублюванням функцій, руйнуванням бюджету".

На думку Полякова, наразі необхідно хоча б повернулися "до тієї програми, яка була створено 10 років тому - вона пройшла і аудит тодішньої Верховної Ради, і аудит НАТО, була розглянута на РНБО і затверджена Президентом, якою передбачалося створення Об'єднаного оперативного командування (ООК)".

При цьому, екс-заступник міністра оборони вважає, що напрямок реформування та побудови нових Збройних Сил України міг би очолити, як це має місце в ряді інших міністерств, "помічник з числа наших закордонних партнерів, американських, британських, чи інших".

Колишній перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Кабаненко також висловив переконання, що Україні слід повернутися до ООК. "На тій нараді, коли піднімалося це питання, стосовно скорочення, розформування Об'єднаного оперативного командування, я голосував, і ще одна людина зі мною, з усієї колегії, проти того, щоб скорочувати ООК. І я переконаний, що воно було і є необхідним".

Водночас Кабаненко вказав на те, що за його інформацією, рішення про відновлення Об'єднаного оперативного командування "було прийнято у минулому році". "Чому воно нереалізоване - також запитання", - заявив він.

Нагадаємо, раніше існувало Об'єднане оперативне командування Збройних Сил України, яке було призначене для оперативного планування та управління міжвидовими угрупованнями військ (сил) у збройних конфліктах і кризових ситуаціях, миротворчими контингентами ЗСУ, а також силами і засобами, виділеними від Збройних Сил України для участі в антитерористичних операціях, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру загальнодержавного і регіональних рівнів.

Військові наполягають на спрощенні прийняття оборонного замовлення

Українські військові наполягають на необхідності терміново прискорити формування дієвої системи державного оборонного замовлення для перемоги над сепаратистами, - вважає заступник директора департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки (ОВТ) Міноборони України Андрій Артюшенко.

«Струнку систему, яка працювала в рамках Державного оборонного замовлення  військової техніки та озброєння, порушено. В процедуру потрібно негайно вносити зміни, інакше військові в зоні АТО не будуть своєчасно отримувати техніку та озброєння для захисту нашої держави», - зазначив Артюшенко.

Чиновник підкреслив, що в державі, навіть в умовах, коли триває збройне протистояння на сході нашої країни, і досі відсутнє розуміння необхідності прийняття швидких рішень для повноцінного забезпечення діючих військових об'єднань МОУ на Донбасі.

«Державне оборонне замовлення довго складається через складний бюджетний процес, який формується відповідно до законів України. Військове відомство має рівно місяць після затвердження бюджету для прийняття ДОЗ, тому ані МОУ, ані КМУ не винні в тому, що у 2014 році після прийняття бюджету 1 липня керівництво МОУ затвердило це питання вже 1 серпня», - підкреслив Артюшенко.

В Україні відсутня вертикаль управління оборонною промисловістю

Військові вважають, що без побудови дієвої вертикалі управління оборонно-промисловим комплексом переозброєння української армії неможливе

Про це також зазначив Андрій Артюшенко.

«На сьогодні в Україні відсутня  вертикаль управління оборонно-промисловим комплексом (ОПК) України, що унеможливлює ефективне переозброєння української армії. І досі відсутня державна програма реформування оборонно-промислового комплексу, а держпрограми, які затверджуються, не виконуються», - зазначив він.

 Посадовець вважає, що «раніше для переозброєння нам не вистачало грошей, але сьогодні ситуація кардинально змінилася, оскільки майже на 70% нам доводиться розраховувати виключно на вітчизняну оборонну промисловість, що  відчуває на собі наслідки диверсифікації та імпортозаміщення».

«Виготовивши високоточні боєприпаси Україна не може організувати їхнє серійне виробництво, модернізація літаків та гелікоптерів ускладнюється відсутністю виробничих потужностей. Системні проблеми, які не вирішувалися десятками років, обтяжені відсутністю вертикалі управління ОПК, стали на заваді в реалізації програми будівництва «Корветів», яка мала б забезпечити ВМС України конкурентними та мобільними кораблями. Також зведено нанівець реалізацію оперативно-тактичного комплексу «Сапсан», який став би дієвим засобом стримування для «Іскандера», яким нас сьогодні лякає Росія», - наголосив Андрій Артюшенко.

Росія може атакувати з моря найближчим часом 

Росія зосереджує в акваторії Чорного моря посилене ударне угрупування флоту, яке може заблокувати усі наші дії на узбережжі, а також бути використаним для прямого вторгнення.

Про це заявив заступник міністра оборони в 2014 р., адмірал Ігор Кабаненко під час круглого столу в Укрінформі на тему «Невідкладні заходи щодо підвищення обороноздатності України в умовах агресії з боку Росії».

«Ситуація розвивається таким чином, що, скоріш за все, найближчим часом ці загрози (з боку Росії на Чорному морі - ред.), які на сьогодні вже активовані, вони будуть реалізовані», - сказав адмірал.

Він наголосив на концентрації російських військ в акваторії Чорного моря.

"Росія вже влітку цього року буде мати досить сильне ударне, наступальне угрупування. Це підводні човни проекту 636.3, це нові фрегати проекту 1135.6 "Адмірал Григорович", їх буде два у цьому році, а всього їх шість планується. Планували на Каспій ракетні кораблі з ракетами "Москіт" - також перекидають на Чорноморський флот. Для чого це все робиться? Це, навіть невелике, угрупування з 6 одиниць, якщо подивитися на нього, то це 76 ракет середньої дальності комплексу ППО, такий зразок "Іджиса", це крилаті ракети "Онікси", які засобами ППО досить важко збивати, це підводні човни, які також є носіями ракетної, торпедної зброї, з комплексними системами автоматизованого управління, зав'язаними на космос тощо", - заявив Кабаненко.

За його словами, ці сили навіть без решти флоту можуть створити "таку зону, в якій можна буде блокувати будь-які дії прибережної держави, обмежуючи подальшу діяльність, у тому числі морські комунікації: по фронту розмах десь 160-180 миль, в глибину - до 80 миль".

Крім того, адмірал звернув увагу на відвідування міністром оборони РФ Сергієм Шойгу спеціальних навчань морської піхоти - ударного компоненту: «морська піхота для того - щоб висаджуватися на узбережжя іншої держави».

«Подивимося, як вони укріплюють свою протидесантну оборону: жодного підрозділу не поставлено на десантно небезпечні ділянки у Криму. Тобто, вони не турбуються про це. Це готується наступальний компонент для якихось активних дій», - заявив колишній заступник МОУ.

На цьому тлі, як вважає Кабаненко, в Україні спостерігається відсутність розуміння ситуації на цьому напрямку та відсутність стратегії розвитку національного флоту. «Потрібно негайно звертати увагу на морський напрямок. Морський напрямок, за тими індикаторами, за якими я оцінюю,  - ситуація небезпечна. Вона потребує системної стратегії, вона потребує фінансування, не на рівні тих коштів, які є сьогодні, і спрямування їх, визначення пріоритетів», - наголосив він.

 

Плюс окремо виділимо декілька ключових тез

Володимир Горбулін, директор Національного інституту стратегічних досліджень: «Ми сьогодні фактично прийшли до тієї ситуації, коли повністю зруйнована система держаного управління в секторі безпеки. Мені здається, що це головна причина багатьох проблем, які ми маємо сьогодні на сході країни».

Євген Марчук, прем'єр-міністр України (1995-1996), міністр оборони України (2003-2004): «Сьогодні для найвищого політичного керівництва є дуже актуальна потреба грамотно і зрозуміло пояснювати суспільству – що у нас відбувається. Особливо для військових, їх родин, експертного середовища і просто свідомих громадян – яка воєнно-політична стратегія у керівництва держави».

Сергій Тарута, народний депутат України: «Питання, на якому ми маємо сконцентруватись – це не загальне облаштування всієї армії. Треба сконцентруватися на тих секторах, де відбуваються військові дії, де є підвищена загроза».

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії, та розброєння: «Нам необхідно створити орган в центральній виконавчій владі із спеціальним статусом на чолі з віце-прем’єр-міністром, який би почав опікуватися оборонною промисловістю України».

Олександр Кардаков,  голова громадської ініціативи «Рада Реформ Національної Безпеки»: «В даний час в Україні фактично відсутній системний процес оборонного планування. Це стосується як концептуальних аспектів у військовій сфері, так і формування військово-технічної політики та її реалізації в оборонних замовленнях та трансформації ОПК під сучасні вимоги, що диктуються необхідністю досягнення військово-технічної переваги в гібридній війні, яку веде Росія проти України. Більш того, в країні немає органу, що формує військово-технічну політику та несе за неї повну відповідальність. Неодноразово неурядовими і державними експертами в області ОПК та оборонного планування відзначалося, що в якості вирішення проблеми може бути створений спеціалізований орган виконавчої влади – автономний координаційний центр, який буде використовувати різні фінансові, технічні та експертні інструменти».

Юрій Бутусов, військовий експерт, головний редактор «Цензор.НЕТ»: «Очевидним для всіх є те, що нам потрібен перехід до професіональної армії. Сучасне важке озброєння можуть застосовувати лише професійно підготовлені, організовані люди, для яких армія – це професія».

Більше – у фотогалереї нижче.