Деятельность ЦИАКР
15 декабря 2014 11:25

НАРІЖНИЙ КАМЕНЬ ОБОРОННОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Військово-політичне керівництво України має невідкладно сформувати нову ідеологію забезпечення житлом людей у погонах – усіх, хто служить у збройних формуваннях держави. На цьому наголошують фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вказуючи, що житлове питання залишається та залишатиметься у майбутньому центральним мотиватором для офіцерів, а також солдатів і сержантів, що вирішили служити за контрактом.

Нинішня житлова програма, яка існує в Україні лише формально та ще з часів Радянського Союзу, не діє та створює соціальну нерівність у офіцерському середовищі, - вважає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. На його думку, про необхідність негайного скасування існуючої програми житлового забезпечення, яка тривалий час не діє та є безперспективною, свідчить той факт, що на черзі протягом двадцяти років залишаються близько 44 тис. офіцерів, не забезпечених житлом. Більше того, вважає В.Бадрак, Військово-політичне керівництво України має розглядати питання забезпечення житлом у контексті створення нової професійної армії України, оскільки повернення до радянських призовних традицій може стати «ключовою помилкою оборонного будівництва на сучасному етапі». Директор ЦДАКР також переконаний, що Україна ще тривалий час не буде спроможною монетарізувати систему соціального забезпечення військовослужбовців, то ж для розв’язання житлової проблеми слід невідкладно застосовувати адміністративні механізми.

Під час чергового засідання Експертної ради з питань національної безпеки та розгляду теми «Альтернативна житлова програма для військовослужбовців України як один з дієвих механізмів мотивації професійного персоналу ЗСУ та інших військових формувань» з керівником неурядового аналітичного центру погодився директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії «Дефенс Експрес» Валерій Рябих, відзначивши, що є «багато прикладів, коли через вади існуючої системи забезпечення житлом, одні офіцери декілька разів отримували квартири, а інші, навпаки, не отримували та й не мають шансів отримати». Фахівець наголосив, що такі підходи створюють можливості для корупції, а сфера забезпечення житлом залишається найбільш корумпованою в оборонному секторі держави.

Під час засідання Експертної ради фахівцями комерційного банку «Аркада» було представлено розроблений з метою посилення мотиваційного пакету військовослужбовців проект альтернативної житлової програми. Зокрема, голова правління банку «Аркада», Костянтин Паливода підкреслив неефективність житлових програм, що свого часу мали б реалізуватися в повному обсязі, якби не ризики, що виникають при їх реалізації. За його словами, можна стверджувати, що ризики у всіх програм практично одні й ті ж самі: корупція, відсутність відповідальності як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і монополій за невиконання та/або не належне виконання посадовими особами своїх обов`язків. А саме, наголосив К.Паливода, що стосується, наприклад, монополістів, то це необґрунтовані відмови в наданні технічних умов на підключення новозбудованих житлових будинків до тепла, води, газу та електроенергії, тощо. Також, згідно з доповіддю фахівця, ризики програм, пов`язаних з державним фінансуванням (50*50, 70*30, тощо) – це технічне унеможливлення побудувати житловий будинок за один бюджетний рік. Як правило, статті, які регламентують виділення коштів на ту чи іншу житлову програму, захищені, але тільки на один бюджетний період. При схвалені Закону України «Про бюджет на відповідний рік», фінансування таких програм може істотно зменшитися або ці захищені статті можуть взагалі зникнути з такого Закону. В кінцевому випадку, кошторисна вартість будівництва зростає, оскільки законсервувати будівництво коштує неабияких коштів, а з кожним роком недобудову стає все більш складніше добудувати.

Голова правління банку «Аркада» поінформував, що розроблений проект програми стосується військовослужбовців Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби та Державної служби з надзвичайних ситуацій, але може бути спрямований передусім на ті категорії військовослужбовців, що вже мають певну вислугу років. А також на учасників бойових дій, поранених чи на сім’ї, в яких загинули військовослужбовці. К.Паливода переконаний, що житлову проблему військовослужбовців складно, але можна розв’язати за рахунок такого механізму, як цільові житлові сертифікати. Механізм житлових сертифікатів для визначеного державою кола учасників програми, як інвестицію в будівництво житла, можна буде впровадити через створення фондів фінансування будівництва.

При цьому один з безпосередніх розробників альтернативної житлової програми Олександр Антоненко зазначив, що такі сертифікати підтверджуватимуть зобов’язання держави перед військовослужбовцями, а кожен сертифікат матиме певні параметри, що відповідає еквіваленту визначеної кількості м2 житла за її середньою ринковою вартістю в державі. Цей еквівалент має передусім залежати від вислуги років, переконаний фахівець. Він додав, що, крім 45 тис. незабезпечених офіцерів Міноборони, в державі ще близько 18 тис. офіцерів інших силових відомств, що знаходяться в такому ж становищі. А вивчення досвіду іноземних країн свідчить, що навіть пострадянські країни вже суттєво просунулися у цій сфері. На його думку, цікавим є досвід Казахстану, де забезпечення житлом військовослужбовців державою починається після 10 років служби. «Далі усіх пішла у цьому питанні Росія, яка шляхом введення сертифікатів вже забезпечила житлом понад 90 тис. військовослужбовців, почала використовувати пільгові кредити та накопичувальну частину як перший внесок. Що ж стосується української розробки, цей досвід враховано, а впровадження програми дозволило б дотримуватися принципів соціальної справедливості та відповідальності.

Водночас радник міністра оборони України, міністр оборони України у 2001 – 2003 рр. Володимир Шкідченко висловив думку, що паралельно із впровадженням такої програми військово-політичне керівництво має попіклуватися про будівництво службового житла. Останнє може виявитися особливо актуальним у контексті необхідної передислокації певної кількості частин на схід України. Також важливим було б розробити можливість одразу заохотити лейтенанта, що розпочинає службу після навчального закладу, у сенсі забезпечення житлом. Пропонована фахівцями «Аркади» житлова програма цілком має право на впровадження; вона, на думку екс-міністра, до того ж може розв’язати житлове питання для 45 тис. військовослужбовців ЗСУ, які потребують житла невідкладно. 

В цілому учасники експертного засідання погодилися, що проблема забезпечення особового складу Збройних Сил і правоохоронних структур України постійним житлом залишається однією із найскладніших соціальних проблем України, а відсутність єдиної державної стратегії вирішення цього питання вже призвели до критичного накопичення житлових труднощів у соціальній сфері зазначеної категорії осіб. Крім того, фахівцями визнано, що законодавча база у питанні забезпечення житлом військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та їхніх сімей є недосконалою і недієздатною та потребує невідкладного реформування. Вона, зокрема, не містить ефективних гарантій проти нецільового використання коштів, отриманих на будівництво чи закупівлю житла, правових механізмів захисту від усталених у цій сфері зловживань. Як наслідок такого правового безладдя - кошти Державного бюджету України в багатьох випадках або використовувалися не за призначенням, або розкрадалися.

То ж, систему потрібно змінювати. Тим більше, що новий підхід переконливо довів би суспільству розуміння нинішнього військово-політичного керівництва шляхів розбудови армії сучасного, європейського типу.

 

Андрій ПАНАСЕНКО,

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння