Поиск по сайту:

Публикации экспертов

РЕАЛИИ УКРАИНСКОГО ЭКСПОРТА ЛЕГКОЙ БРОНЕТЕХНИКИ
Стремительное развитие асимметричных ответов в современном вооруженном противоборстве (террористические атаки, повстанческие действия, стремление втянуть противника в боевые действия в населенных пунктах, джунглях, горах и т.п.) означает постоянное привлечение военных подразделений к патрулированию, сопровождению конвоев, несению службы на блок-постах, автономным действиям. При этом основной задачей становится сохранение личного состава в условиях применения противотанковых средств ближнего боя, другого легкого оружия, при внезапных нападениях из засад, огня противника с фланга или тыла, широкого применения минно-взрывных заграждений и т.д. Такое изменение форм и методов ведения современных войн и локальных конфликтов повлекло за собой увеличение роли легкобронированных боевых машин (ЛБМ), которые предназначены для транспортировки механизированных (пехотных) подразделений и их огневой поддержки в бою, в частности бронетранспортеров (БТР), боевых машин пехоты и десанта (БМП и БМД). Сегодня практически во всех армиях мира они составляют основную долю бронетанковой техники.
Все публикации
Деятельность ЦИАКР
25 сентября 2017 21:00

ЦДАКР: «ЗВИНУВАЧЕННЯ» УКРАЇНИ У «НЕЛЕГАЛЬНОМУ» ЕКСПОРТІ ЗБРОЇ МАЮТЬ ЗА МЕТУ ЗАШКОДИТИ ПОГЛИБЛЕННЮ ВТС З КРАЇНАМИ НАТО

Експерти Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння вважають, що чергове «сенсаційне» повідомлення ЗМІ про «звинувачення» України у «нелегальному» експорті зброї – на цей раз, начебто, Південному Судану – є новою інформаційною атакою проти України.

За оцінкою ЦДАКР, звіт авторитетної міжнародної організації Amnesty International «From London to Juba, a UK-registered Company’s Role in One of the Largest Arms Deals to South Sudan» є свідомим чи несвідомим маніпулюванням інформацією і несе пряму шкоду національним інтересам України.

ЦДАКР наголошує, що інформація, наведена у звіті Amnesty International, не відповідає дійсності і містить необґрунтовані звинувачення, котрі вказують на непрофесійність або зацікавленість у публікації недостовірних оцінок чи тверджень.

Квінтесенцією «сенсаційного» звіту Amnesty International є повідомлення про оприлюднення звіту, опубліковане на сторінці у Фейсбук організації, яке містить цілковиті маніпуляції та введення публіки в оману.

Зокрема, у анонсі говориться: «Новий звіт Amnesty наводить докази причетності України до незаконного постачання зброї до Південного Судану, де її використовують для вбивств тисяч мирних жителів. У 2014 році Укрінмаш підписав контракт з ОАЕ на поставку тисяч кулеметів, мінометів, РПГ і мільйонів боєприпасів до Південного Судану».

Однак, як вказують експерти ЦДАКР, всі ці твердження не відповідають дійсності.

По-перше, у «новому звіті Amnesty» не має жодних «доказів причетності України до незаконного постачання зброї до Південного Судану». У звіті наводиться інформація лише про контракти, підписані українською компанією «Укрінмаш» у 2014 році. При цьому, Amnesty свідомо чи несвідомо приховує той факт, що вказані контракти є недіючими і не були реалізовані.

У розпорядженні ЦДАКР є лист (від 21.08.2017 року) директора компанії «Укрінмаш» Сергія Слюсаренка на ім’я Джеймса Лінча, заступника директора секретаріату Amnesty International з глобальних питань. У цьому листі, окрім іншого, говориться: «Але з врахуванням того, що зазначені у Вашому запиті контракти не є валідними (а саме, №5/61-К від 22.10.2014 р., та IGG/Ukrinmash/2014/1399/5/47) ми можемо підтвердити, що жодних рухів товарів чи послуг не було».

Іншими словами, всі смислові конструкції щодо поставок зброї до Південного Судану з України є лише фантазією авторів звіту.

Що цікаво, у звіті Amnesty International про цей лист від директора «Укрінмашу» не говориться ні слова. Більш того, автори звіту кілька разів по тексту повторюють, що їм не вдалося встановити скільки і яка зброя була поставлена з України до Південного Судану.

По-друге, у звіті немає жодної інформації, а тим більше фактів, що українську зброю (яка, насправді, не була поставлена) використовують для «вбивств тисяч мирних жителів». Ці звинувачення є чистою маніпуляцією і входять до стандартного набору пропагандистів.

По-третє, найбільш цікавим є те, що будь-які поставки зброї до Південного Судану і у 2014 році, і на цей час, є цілком законними, оскільки, проти цієї країни не діє ембарго ООН щодо поставок озброєнь та військової техніки. Тому, використання терміну «незаконний» у анонсі та звіті Amnesty є, знову ж таки, чистою маніпуляцією, сподівання на сприйняття сентенцій від авторитетної міжнародної організації як «істину у останній інстанції».

У сухому залишку ми маємо звіт, в якому повідомляється про поставки зброї, яких не було, в країну, яка не знаходиться під ембарго ООН.

Виходячи з цього, ЦДАКР вважає, що інформаційні повідомлення, які розповсюджується ЗМІ на основі звіту Amnesty International, мають ознаки цілеспрямованої інформаційної атаки на Україну на кшталт статті в The New York Times про «українські двигуни для КНДР».

За оцінкою ЦДАКР, головним завданням цієї атаки є зрив процесу підготовки рішення адміністрації США щодо передачі Україні летального озброєння, який знаходиться на завершальній стадії. Так само, ця публікація може негативно вплинути на розвиток військово-технічного співробітництва й з іншими країнами НАТО, які зараз активно вивчають можливості активізації контактів з Україною.

Як вважають експерти ЦДАКР, прикро, коли добре ім’я авторитетної міжнародної організації використовують для створення відвертих фейків. Це дискредитує не тільки саму організацію, а й ідеї, за які вона бореться. Можна лише сподіватися, що фейки, створені під прикриттям чудового девізу Amnesty International «Краще запалити свічку, аніж проклинати темноту», довго не протримаються і зникнуть від перших промінів правди.