Поиск по сайту:

Публикации экспертов

РЕАЛИИ УКРАИНСКОГО ЭКСПОРТА ЛЕГКОЙ БРОНЕТЕХНИКИ
Стремительное развитие асимметричных ответов в современном вооруженном противоборстве (террористические атаки, повстанческие действия, стремление втянуть противника в боевые действия в населенных пунктах, джунглях, горах и т.п.) означает постоянное привлечение военных подразделений к патрулированию, сопровождению конвоев, несению службы на блок-постах, автономным действиям. При этом основной задачей становится сохранение личного состава в условиях применения противотанковых средств ближнего боя, другого легкого оружия, при внезапных нападениях из засад, огня противника с фланга или тыла, широкого применения минно-взрывных заграждений и т.д. Такое изменение форм и методов ведения современных войн и локальных конфликтов повлекло за собой увеличение роли легкобронированных боевых машин (ЛБМ), которые предназначены для транспортировки механизированных (пехотных) подразделений и их огневой поддержки в бою, в частности бронетранспортеров (БТР), боевых машин пехоты и десанта (БМП и БМД). Сегодня практически во всех армиях мира они составляют основную долю бронетанковой техники.
Все публикации
Деятельность ЦИАКР
30 августа 2017 10:07

ЗАЯВА ЦДАКР ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСІДАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ РАДИ

Українська держава має усвідомити значення виключної морської економічної зони як важливого елементу свого суверенітету. Це питання набуває особливої ваги у зв’язку з новою загрозою для національній безпеці України, яку являє собою будівництво Росією мостового переходу в окупований нею Крим.

Ще зовсім недавно лунали заяви політичного керівництва РФ, а також представників компаній, що задіяні на будівництві Керченського моста, що цей об’єкт аж ніяк не вплине на свободу мореплавства в Чорному і Азовському морях, та, відповідно, на товарообіг в азовських портах України – Маріуполі та Бердянську. Реалії сьогодення виявилися діаметрально іншими – Москва встановила суттєві обмеження по габаритам суден, які будуть слідувати Керченською протокою після встановлення арки залізничної арки. Наприклад, у зв’язку висотою арки над рівнем моря в 35 метрів надводний габарит судна має бути не більше 33 метрів. Це виключає проходження протокою суден типу «Panamax» – їх надводний габарит становить 37,5 метрів.  Підрахунки українських експертів свідчать, що збитки українських портів лише через це обмеження становитимуть величезні цифри. У випадку Маріуполя, це близько 25-30% усієї портової перевалки! Наприклад, під ризиком стають поставки близько мільйона тон чавуну на рік по контрактах з американськими замовниками.

Крім цього, Росією запроваджено односторонні перекриття протоки у зв’язку з роботами зі встановлення зазначеної арки. Це відбувалося 8 серпня, подовжується в період з 28 по 31 серпня. Слід зазначити, одна доба стоянки судна перед протокою в очікуванні відкриття проливу оцінюється в 20 тисяч доларів США. Враховуючи щоденний трафік суден через протоку на рівні 70-90 суден на добу не важко підрахувати збитки, які прямо впливають на ціну фрахту  та економічну привабливість регіону в цілому.

В цілому, зазначені дії мають виключно міліарне-політичне забарвлення, формують нове поле соціально-економічних ризиків стагнації українського Приазов’я, насамперед, ключового для української металургії Маріуполя, підвищують загрози в контексті сухопутного коридору в окупований Крим.

Особливу увагу слід також приділяти Очакову. Для Росії символізм завжди мав велике значення. З Очаковом пов’язано багато історичних подій часів підкорення Криму Російською імперією, ми бачимо тональність російських ЗМІ з приводу будівництва там нових об’єктів інфраструктури ВМС України за допомогою США.

Якою має бути відповідь України на нові загрози? Серед першочергових дій доцільно:  детально поінформувати послів західних держав щодо ситуації з протокою – міжнародне комьюнити повинно чітко усвідомлювати спектр можливих негативних наслідків односторонніх дій Москви; розглянути це питання на засіданні РНБО із залученням представників причетних міністерств та відомств та виробити дорожню карту адекватних дій, забезпечити її виконання; активізувати роботу в правовому полі, апелюючи до міжнародних інституцій з питань порушення Росією Конвенції ООН з морського права 1982 року.