Поиск по сайту:
Деятельность ЦИАКР
18 июля 2017 15:23

НЕГАТИВНІ ПОДІЇ В ОПК – ЦЕ СИГНАЛИ НЕОБХІДНОСТІ КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН – ДИРЕКТОР ЦДАКР

Затримання керівництва Львівського бронетанкового заводу, системні зриви виробництва бронетранспортерів, броньованих колісних машин, мінометів, поглиблення деградації національного літакобудування – це ланки одного ланцюга і одночасно свідчення необхідності кардинальних змін. Таку думку і інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур'єр» висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). За його словами, аналіз ситуації свідчить, що підприємства державного сектору за нинішніх умов управління не здатні забезпечити навіть ту частину переозброєння, яку опанували у вигляді розробок та прийнятих на озброєння зразків озброєнь і військової техніки.

Бадрак висловив переконання, що задля зниження корупційних проявів та налагодження системного переозброєння ЗСУ та інших військових формувань держави необхідне проведення комплексу реанімаційних заходів для ОПК країни.

У першу чергу експерт наполягає на поверненні до питання створення центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом для формування та реалізації воєнно-технічної політики держави, що підпорядковуватиметься напряму першому віце-прем’єр-міністру України, а також створенні контролюючого підрозділу в адміністрації глави держави. «У такий спосіб може бути посилена виробнича дисципліна та особиста відповідальність керівників підприємств за зриви серійних поставок озброєнь і військової техніки». При цьому, керівник ЦДАКР наголошує на терміновій ліквідації невластивих функцій ДК «Укроборонпром», який поєднує роль міністерства та господарської структури. «Укроборонпром» має залишити за собою виключно господарську діяльність, а з часом, коли урядовий орган візьме на себе координацію роботи підприємств – має бути ліквідований», - переконаний керівник аналітичного центру.  

Бадрак також вказав на необхідність виправити недоліки нормативно-правової бази, особливо, у сфері відносин держави з приватними оборонними підприємствами, що суттєво гальмує активізацію переозброєння ЗСУ та інших збройних формувань. Він наголосив, що передусім потрібні чіткі гарантії закупівель підприємствам - виробникам озброєнь та військової техніки (ОВТ) хоча б на річну перспективу, оскільки навіть прийняття зразка ОВТ на озброєння в ЗСУ чи в інше збройне формування держави не гарантує закупівлі таких ОВТ замовником. Експерт додав, що вважає за необхідне законодавче рішення щодо виділення приватним підприємствам фінансування на підготовку виробництв нових ОВТ, а також отримання приватними підприємствами можливостей для виконання дослідно-конструкторських робіт (ДКР) в інтересах державного замовника – нині це передбачено лише для державних підприємств. Керівник ЦДАКР вважає, що ймовірно рішення означених проблем можливе прийняттям Закону України про створення та виробництво озброєнь і військової техніки. Він також переконаний, що цей самий закон міг би регламентувати положення про обов'язкову виплату роялті підприємствам-розробникам ОВТ. «До компетенції цього ж закону, - говорить експерт, - може відноситися й спрощення РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали), а в перспективі, - ліквідація РКМ у випадках, коли у тендерах беруть участь кілька виробників ОВТ».

Бадрак, крім того, висловився за необхідність змін процедури ціноутворення на продукцію та послуги оборонного та подвійного призначення. Зокрема, Уряд має скасувати так звані «Методичні рекомендації міністра оборони (зокрема, 18.10.2016 було затверджено «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ №517 від 08.08.2016 р. …»), які обмежують можливості прибутків підприємств при ціноутворенні на ОВТ. Експерт зазначив, що у перспективі необхідна відміна і самої Постанови КМУ №517 від 08.08.2016 р.

Однак найвагомішими змінами, які нині потрібні, Бадрак назвав вільний вихід приватних оборонних підприємств на зовнішні ринки та вільну реалізацію зовнішньоекономічної діяльності, а також за ліквідацію положення про узгодження ціни на ОВТ. «Під контролем держави через Держекспортконтроль, але без жодних перешкод з боку Уряду або «Укроборонпрому», по суті, надати підприємствам подвійне право – обирати, виходити на світовий ринок озброєнь самостійно чи разом зі спеціальним експортером», - зазначив експерт, додавши, що «саме це є перешкодою для приходу в Україну іноземного інвестора, який зацікавлений частину продукції реалізовувати на ринках третіх країн». Він також зауважив, що розв’язання даної проблеми можливе прийняттям Закону України про військово-технічне співробітництво (ВТС) України з іноземними державами, з чітким зазначенням цього положення.

Директор ЦДАКР, крім того, зазначив, що потребує прийняття й закон про державно-приватне партнерство, проект якого нині має назву «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі». На його думку, ці закони удосконалять середовище та сприятимуть створенню в державі конкурентних умов для підприємств усіх форм власності, а також належного захисту інвестицій приватних, в т.ч. іноземних інвесторів. До того ж, переконаний експерт, існує нагальна потреба розв’язання проблеми непрозорості проведення тендерів, завеликої та необґрунтованої засекреченості Держпрограми розвитку ОВТ до 2021 року та Державного оборонного замовлення. Він додав, що поглиблює проблеми ОПК відсутність міжвідомчого урядового органу координації управління ОПК, який мав би відповідати за воєнно-технічну політику держави. «Вдосконалення структури українського оборонно-промислового комплексу може надати необхідний імпульс саме завдяки залученню потенціалу приватного бізнесу через активну реалізацію різноманітних проектів у межах державно-приватного партнерства», - зазначив Бадрак.

«Через наявні проблеми Україна вже чимало втрачає, і не тільки у нереалізованому потенціалі на світовому ринку озброєнь, але й через виток технологій – частина підприємств вже виносить виробництва у інші країни, більш лояльні до збройного експорту», - підкреслив керівник ЦДАКР.